24 глава

    Гарний вечір почався аромату персикового пирога. Йоріко здавалось особливу любов вкладала до страв, до яких торкається рідко. 

    Насправді, пироги ━ саме одна з таких страв. Особлива, в її руках ледь не обрядова, як весільний коровай.

━ Я так дивлюсь твоє життя крутиться навколо персиків, ━ іронізує Момотаро.

━ Ага, і персикових хлопчиків, я би сказала чоловіків, ━ відповіла Йоріко та надула щоки. 

━ Гм? ━ Момотаро підняв брів. Інколи дійсно складно реагувати однозначно на її дії. А от лія засміялась. Вона завжди 

    Але пирог був неймовірно смачним і хвалити Йоріко було за що. Цікавим здавалось. що рису характерно надувати щоки. Без кровного зв’язку, вони дійсно були ближче, як дійсно мати та донька. 

***

    Йоріко вечора могла інколи перетворити в захопливе літературне зібрання. Наскільки б це взаємовиключно не звучало, вміння читати з виразом та зацікавленно коментувати - вражали. 

    Лія завжди із захопленням спостерігала та уважно слухала маму. Нерідко ставало цікаво. що читає батько, але Йоріко завжди попереджала, що вони складні. 

━ Ну, все, тепер і мені треба відпочити, івенти самі себе не пройдуть, ━ Йоріко відклала книгу і взялась за телефон.Згодом зніяковіла відвела погляд.

— Щось не так? ━ поцікавився Момотаро.

━ Та… Нічого… Нічого, якщо я трохи цейво… ритм ігри-люблю, правда,через роботу давно не грала, ━ стримано зізналась Йоріко. 

━ Та не питання, ━ спокійно відповіві Момотаро. 

    Жінка радісно посміхнулась. Замість осуду що вона отаку, чи насмішок, отримала все такий же турботливий погляд. 

     Йоріко завзято запустила гру, то і діло наспівувала пісні.   Момотаро особливу увагу звернув на те з якою швидкістю вона натискала і перехоплювала ледь не на суцільні “Perfect”. 

━ А не занадто вони швидкі? ━ питає Момотаро.

━ Ні, в мене на дванадцяти стоїть швидкість бітм-апів, ━ спокійно відповіла Казеширо, котра досі занурилась в процес гри. 

━ Оце в тебе пальці, ━– з повагою відзначив Хачімія. 

Йоріко відклала телефон.

— Саме такого типу ігри змусили мене інакше глянути на сейю, саме їхня робота надихнула мене стати тим, ким я є зараз, – в простих словах,відчувалось, як Йоріко відкрила душу. Дорогоцінний момент.

***

     Йоріко, як вже в них завелось, піснея уклала Лію спати. Згодом вже готувалась до сну. Кухня звичайно не краще місце, але їй воно стало ріднішим, за минулу квартиру. 

     Коли Казеширо лягла на футон та укрилась, Момотаро легко провів по її обличчю: від лоба до підборіддя. 

━ Ти перша з ким я таке відчуваю, ━– томно мовив чоловік.

Йоріко замовкла. Час с того моменту немов спинився. Все навколо заграло іншими барвами. 

“Я… Я тебе теж кохаю”, ━ хотілось мовити у відповідь. Проте після такої елегантності у виразі почуттів, притислась в ніжні обійми.