Повернутись до головної сторінки фанфіку: Деградація

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

✉ Я:
18. Можна спитати?

✉ Анонім:
Давай.

✉ Я:
Чому ти спершу так
довго мені не відповідав?

✉ Анонім:
Тобто?

✉ Я:
Я писав тобі щодня, і 
ти не відписував перших 
29 днів. Чому?

✉ Анонім:
Мені потрібен був час.

✉ Я:
Для чого?

✉ Анонім:
Щоб переконатися.

✉ Я:
В чому?

✉ Анонім:
Що ти не відступишся.

✉ Я:
А якби відступився?

✉ Анонім:
Я б не витримав.

✉ Я:
Але я не відступився. 
І навіть близько не 
збираюся.

✉ Анонім:
Залишишся зі мною
до кінця? Обіцяєш?

✉ Я:
Обіцяю.


Дозволивши людині ввійти у наше життя, ми ризикуємо побачити, як одного дня вона йде від нас.

Анонім вперше відповів через двадцять дев’ять днів.

Двадцять дев’ять днів — це час, котрий йому знадобився, аби зрозуміти, що Луї не покине його.

Луї не відступився, бо хотів дізнатися, що станеться за сто днів.

Від простої цікавості утворився зв’язок, і тепер ніщо не стане йому на заваді. Він зобов’язаний знати.

Бо Анонім впустив його у своє життя, і він не має наміру його покидати.

Він не дасть цьому закінчитися.

    Ставлення автора до критики: Негативне