ООС (Out Of Character; «не в характері») — характер хоч одного персонажа відрізняється від його характеру в оригіналі.
Увага! На сайті заборонена романтизація, нормалізація та видавання за щось правильне й бажане таких явищ як насилля (фізичне, сексуальне та психоемоційне), відсутність прямої згоди на секс та навколосексуальні практики, педофілія, зоофілія та знущання над тваринами, а також різні прояви ненависті та нетерпимості, як-от гомофобія, расизм, сексизм тощо. Персонажі, котрі беруть участь у сценах сексуального характеру, мають досягти віку сексуальної згоди (16 років), а краще — повноліття (18 років). Роботи, котрі порушують правила сайту, будуть видалені із зазначенням причин.
З вдячністю в пам’ять про автора та його твір, який надихнув і спонукав, врешті-решт написати щось своє.
«Як мені пробачити її?» — тільки одна думка про те, що вона віддалась незнайомцю ось так просто, так палко в перші хвилини зустрічі, не давала йому спокою. В той час, коли він не міг розраховувати навіть на секундну близькість. Кожна спроба поцілунку була відкинута.
Подрузі із пунктиком на Ріко. І Ріко тут не такий неадекват)
Жан Моро завжди вважався ніким. Без запаху. Без прав. Без надій.
Зі стихійними лихами неможливо боротися. Моряк, опинившись у тілі дитини, почувався безпорадним, як корабель у шторм. Він не міг керувати цим новим життям, не міг змінити свою долю. Але він міг знайти в собі силу, щоб боротися з невидимим ворогом - безсердечністю світу, в якому опинився.
Сьогодні зірки не те щоб не нашіптували землі усілякі секрети своїм мерехтінням — їх взагалі не було. Небо здавалося великим чорним полотном з однією лиш білою плямою – повним місяцем.
Собі улюбленій
Аластор і Люцифер випадково залишаються самі у готелі на одному ліжку. Що ж далі буде?...
Посвячено мому ожившому на кінець святкового періоду новорічному настрою
Просто мила різдвяна історія, яку я написала у пориві натхнення О 2 ночі. Це щось типу постканону. Не судіть строго це моя перша робота по цьому фандому (надіюсь не остання)
П'яні некроманти деколи приймають імпульсивні рішення.
Тим дням і рокам, коли все було добре, і коли я писала цей фанфік.
Все в Моріарах притягує і відштовхує водночас: їх зовнішність, голос, навіть запах і хода. Директор тільки відштовхує, відверто кажучи: звичайний собі буркотун та мозкожер, без жодної нотки аристократизму в дупі, та й тільки.
Про невдале вбивство Ендрю та незвичного гостя із потойбічного світу.
Як змусити Цзян Чена та Цзинь Ліна перепочити?
