Ігри та візуальні новели

Астаріон давно помітив, що його існування - це постійні повторення однієї історії у різних варіаціях. Йому це набридло. Він у відчаї. І він розриває цей цикл, явно не очікуючи зіткнутись з новими проблеми та випробуваннями. 
І штормити буде не лише його…

Інк любив творити шедеври. Такими, якими він їх бачив. Такими, якими він їх і називав. Шедевром могло стати будь-що: неймовірної краси захід сонця на чудернацькому полотні і мила, крива посмішка, наметана на краю власного рукава в пориві думки. А потім на стінах з’являлися вірші.

Черговий Ворон на прізвисько Сотий виконує черговий контракт по придушенню чергового бунту робітників на одному із заводів Crest за відповідну суму. Здавалося б, знову буде чергова бійня, та хто ж знав що бунтівники зуміли знайти собі захисника?

Пайпер - молода дівчина, блондинка… Вона зовсім звичайна, на перший погляд. Але є те, що її відрізняє від інших.(я леді баг!! я талісман! чудо з чудес..-) А саме, її робота(ще в неї є підробіток у пекарні, але то вже таке).

Найгучніше “Через тебе” звучало в його голові, коли Ділюк задивлявся на родинний портрет, коли заглядав в повні гордості очі батька та обережно гладив намальованого Каю тремтливими кінчиками пальців.

Цуюкуса, після того як скоїв страшну помилку, пішов топити власний відчай в найбільш Богом забутому барі Канто. Хто ж знав, що там він перестріне колегу…

Перш ніж дійти до воріт, що ведуть за межі тренувального майданчика, Чжунлі знову обертається. Його обличчя раптом набуває дражливого виразу.

Хіггсбері завжди привертав увагу до своєї особистості харизмою, талантом, а також великою відданістю й чуйністю до людей, що оточували його. Вес ніколи б не подумав, що такий чоловік настільки зніяковіло реагуватиме на звичайні посмішки й доторки.

Скільки меж треба перейти, щоб дістатись до щастя, щоб отримати бажане? Як далеко для цього доведеться зайти? Чи стане Каї та Ділюку сміливості на цей шлях? 

Вони втратили брата, друга, найближчу істоту і він не заперечує, що це було жахливо. Та вони не втратили єдине, що змушувало їх рухатися всі ці роки.