Гаррі Поттер

……..Я напевно все ж таки прислухаюся до цієї цінної поради, піду і буду цілувати кожного хлопця в цьому клятому замку поки не знайду того самого! ….

- Повірити не можу, Поттер, - розчаровано зітхнув Малфой, - ти навіть зараз не хочеш признавати очевидних речей. Хіба тобі не ясно? Ти лялька! Маріонетка! І ні, я не збираюся прикладати руку бодай до чогось, поки ти не зробиш вибір! Хоч якийсь вибір!

— Ти відчуваєш це, чи ні? — голос Тома був шовковим, але за ним ховалась сила. Щось, що Гаррі не міг описати. — Скажи мені, Поттер. Твоє серце б’ється лише через страх?

Вони обидва зламані, обидва втратили надію, обидва гнуться під важкістю буття. Виживання не приносить полегшення, і всеосяжний холод пробирається під шкіру, сягає аж до душі, та чи є щось у світі, що допоможе їм зігрітись..?

<p>Після війни всі намагаються відновити звичне життя, але зміни торкнулися кожного. Друзі Гаррі поступово віддаляються, залишаючи в його житті порожнечу, яку несподівано заповнює Северус Снейп.

Драко з Гаррі ще з першого курсу були ворогами. Але, цього їм завжди було замало.

Доповнення до історії "Пов'язані долею", яке, однак, можна читати як самостійну замальовку. Про те, як Гаррі Поттер і Драко Мелфой святкували Різдво

Від будинку поряд віє холодом та непривітністю, а мешканці дається обходять його стороною. Власник - Драко Мелфой вважається тут відлюдником, бо живе один й ні з ким не спілкується.

Гаррі та Драко вимушені розійтись та роз'їхатись, залишаючи рідне та рідних далеко від себе, та рідна обстановка зведе їх знов.

Темний Лорд зник тієї миті, коли залишив свій останній слід — шрам на чолі Гаррі Поттера.

Чужі очікування стали для двох зовсім різних учнів Гоґвортсу постійним супутником, мов власна тінь — від них не втечеш.