Умовно відкритий фінал

Тепер Сокі живе щасливим життям, з чоловіком і дитиною. Чи не так?

Хлопець, що одержимий дівчиною, нарешті зустрічає її у реальному житті. Він ідеалізує її, марить нею. Не помічає власних протиріч і вважає, що йому дозволено трошки більше, ніж іншим.

Сьогодні зірки не те щоб не нашіптували землі усілякі секрети своїм мерехтінням — їх взагалі не було. Небо здавалося великим чорним полотном з однією лиш білою плямою – повним місяцем.

Це події, які відбулися після вбивчої гри в Danganronpa: World Art Despair. У цій частині ви дізнаєтеся більше про життя вцілілих учнів і про їхню подальшу долю.
https://www.fanfic.pp.ua/node/10042

Дехто згадує травматичні події з сміхом, дехто з сумом, а я згадую зі спокоєм. І так відбувається лише через те, що я вже дуже погано пам’ятаю, що саме відчувала в той момент мого життя. Момент, який став ключовим в моєму житті, і який я б хотіла забути назавжди.

Сприймайте цей твір як хочете. Як записку, зізнання чи розмову, не важливо. Головну суть я написала.

Історія про дівчинку (а потім і дівчину), яка може побачити те, чого не бачать інші. Натхнення прийшло від "Аліси в країні див", але вони зовсім різні

У якому сонце сходить повільно, а Аказа мучиться від неможливості торкнутися

Мені потрібно розділити з кимось своє божевілля і своє кохання.

Зрештою, це абсолютно тотожні поняття

Всім привіт мене звати Олег Ляшко можна просто Олежик… Я маю одну таємницю.. я по вуха закоханий у Юлечку Тимошенко