Власна робота

Серед стерильних стін, де тиша звучить голосніше за слова, зустрічаються двоє: юнак, який боїться заснути, і чоловік, який навчився ховати біль у посмішці.

Тодорокі Тоя завжди любив смажені крильця, але після зустрічі з Такамі Кейґо ця любов лише поглибилась.

Тепер Сокі живе щасливим життям, з чоловіком і дитиною. Чи не так?

Суджин, авторка пісень, вирішує зізнатись у коханні піснею.

Це черговий червячний фанфік. Але цього разу україньскою. Не бачу на сайті більше робот по Червяку, тому буде моя. 

Чімін продовжував пропалювати діру в спині хьона. Він хотів, щоб Юнгі повернувся до нього. Щоб подивився на нього, а затім підійшов і ліг поряд з ним. Вони спочатку б цілувалися, потім обнімалися, а потім деякий час лежали тісно-тісно один до одного в тиші.

— Ти відчуваєш це, чи ні? — голос Тома був шовковим, але за ним ховалась сила. Щось, що Гаррі не міг описати. — Скажи мені, Поттер. Твоє серце б’ється лише через страх?