Аліса в прикордонні. Останній шанс на примирення.
- Забороняю перекладати роботу російською
- Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
«коли не бачиш виходу можна вважати, що його дійсно нема, чи обмеження тільки в твоїй голові?»
У творі присутній оригінальний чоловічий персонаж.
Увага! На сайті заборонена романтизація, нормалізація та видавання за щось правильне й бажане таких явищ як насилля (фізичне, сексуальне та психоемоційне), відсутність прямої згоди на секс та навколосексуальні практики, педофілія, зоофілія та знущання над тваринами, а також різні прояви ненависті та нетерпимості, як-от гомофобія, расизм, сексизм тощо. Персонажі, котрі беруть участь у сценах сексуального характеру, мають досягти віку сексуальної згоди (16 років), а краще — повноліття (18 років). Роботи, котрі порушують правила сайту, будуть видалені із зазначенням причин.
«коли не бачиш виходу можна вважати, що його дійсно нема, чи обмеження тільки в твоїй голові?»
Замальовка однієї альтернативної ночі, точніше її наслідки…
Останнє, що відчула імператриця - клинок, приборканий пітьмою її імперії. Він грубо розрізав одяг і розірвав тіло, вийшовши за кілька сантиметрів від хребта.
Вбивця безкарно пішов, і змив кров у стічних водах Дануоллу, думаючи, коли вже настане завтрашній день.
Безмежно вдячна моїм друзям, що піклуються про моє натхнення, поки я пишу один зі своїх перших серйозних фанфіків. Вдячна окремо Київській Мавці, Dark Angel, Yaya Tyts, Vasya_Chayka, і в тому числі учасникам укррайт-спільноти.
Ви колись задумувались чи втрачають свій вогонь люди, життя яких в певний момент перевертається зі світлої частини на темну?
Людям, яким тяжко, в особливості, відважним воїнам ЗСУ!
Останні поштовхи серця, останні митті життя, -хотілось би, щоб хтось замість мене, змогу жити.
Нажаль, але присвячено ріку війни, проти безмежно тупої держави. Нажаль,а але натхнення прийшло після перегляду документалки «рік» від Дмитра Комарова
Війна спалахнула неочікувано, зі страхом та, ще раз страхом. Всі хотіли вижити, а ми хотіли любити. Останні хвилини, останні секунди разом. ми чули останні подихи одне одного, чули, та не знали, що ж буде далі.
Минуло не так багато часу від «невдалого» Армагедону. Життя в лондонському Сохо текло невплинно, проте спокійно. Однак, янголу і демону, які нарешті стали більше ніж друзями, захотілося влаштувати собі медовий місяць. Знали б законахі, де вони опиняться і до чого це призведе…!
Всім, хто так само любить Ітачі <3
Колись Асумі вірила у долю. «Усе, що з нами відбувається - не випадково» - любила повторювати мати. До двадцяти чотирьох років це забулося, казки про кохання і вічне щастя залишилися лише на сторінках книг. Але навіть банальна помилка співробітника аеропорту може змінити звичний світ.
Четверта Світова Війна Шинобі скінчилась, лишивши болісні спогади та безліч ран на серці Шостого Хокаґе. Але потрібно йти вперед, відбудовувати селище, вчитись жити знову. А головне знайти особливу причину для справжньої посмішки.
«Ми одягаємося в ненависть, як у другу шкіру, — і що ви нам зробите?