Власна робота

Як виглядає львівська спільнота чаклунів очима мрійливого хлопця-студента? Хто і як запам'ятався юному алхіміку? Про це і "Акварелі нашого міста" адже кожен з нас має свій колір, запах та характерну рису.

Скотт Пілігрим та Рамона Флаверс вже як разом, але вони досі не займались сексом. І Скотт пам'ятає що при першій зустрічі Рамона сказала що колись передумає що до сексу.

У Ґевіна струс мозку та часткова амнезія. Коннор докладає всіх зусиль аби допомогти напарнику відновитися, але, можливо, все є не тим чим видається.

Історія про те, як один невдалий експеримент може попсувати життя.
Аластор - як Аластор. Воксу ніфіга не обломиться. Валентино отримає люлєй.
У фанфіку наявний фоновий Вокс/Вал і натяки на Вал/Енджел.

У якийсь момент дружбі Герміони і Джіні прийшов фатальний кінець.

П'яні некроманти деколи приймають імпульсивні рішення.

Чи маємо ми волю на своїми діями? Чи, можливо, наша доля таки визначена наперед? Сема, що завжди знав про свій зв'язок із жовтооким демоном, це питання турбувало постійно.

- Ви не можете зі мною говорити, чи не так?
- Можу... - шепоче тихий голос із пітьми. Він був такий тихий, і хрипів, наче от-от зірветься. - А до чого тоді ці всі записки?

Все в Моріарах притягує і відштовхує водночас: їх зовнішність, голос, навіть запах і хода. Директор тільки відштовхує, відверто кажучи: звичайний собі буркотун та мозкожер, без жодної нотки аристократизму в дупі, та й тільки.

Від будинку поряд віє холодом та непривітністю, а мешканці дається обходять його стороною. Власник - Драко Мелфой вважається тут відлюдником, бо живе один й ні з ким не спілкується.