Айрін намагалась мовчати. Серце стиснуло тугою, від того що вона почула. Складно було повірити в те, що Ханон планує кинути власного хлопця.
— Такаяма-сан, може Вам треба…Теж брати більше вихідних? — пропонує Айрін.
— Що? — Кейго здивовано підняв одну брів.
— Або я зараз буду ну… — захвилювалась Айрін, ніяк не знаючи що сказати.
Кейго піднявся з місця та сів поряд з Айрін, обережно взявши її за руку.
— Кацухара-чан, скажіть, о трапилось? — обережно питає.
Його серце забилось швидше.
— Я…Зі мною все добре, — невміло збрехала Айрін, коли щоки повільно червоніли.
⟪Що я роблю?…Я..Повинен бути обережнішим..я…⟫, — подумав Кейго, очікуючи на відповідь.
— Якщо щось трапиться, Кацухара-чан, ти можеш розраховувати на мене, — каже Кейго, відпускає руку дівчини та відводить збентежений погляд.
Раптово почувся гучний шум та нявчання з шипінням котів.
— Де Розетта? — озирнулась Айрін.
Кейго побачивши що вона не на місці рванув з кабінету.
— Кейго! — крикнула Айрін та побігла за ним.
Кейго завмер коли побачив як Розетта шипить на молоду дівчину із закрученими рогами та довгим зміїним хвостом, покритим шипами.
— Що… — ледь вимовив Кейго.
— Я таке тільки в аніме бачила… — тихо каже налякана Айрін та бере чоловіка за руку. Тінь, яка падала від невідомої істоти почали горіти і випускати дим.
Коти налякано зашипіли та поховались хто куди.
Розетта випрямилась та побігла до котів.
— Розетта-чан, там небезпечно! — Айрін кинулась за нею.
— Айрін! — Кейго схопив її за руку.
— Боже якого все горить?! — почувся обурений крик Ліхуа. — Я викликала пожежників!
— Кейго? — здивувалась Айрін, на її очах виступили сльози.
Пожежа почала стихати.
— Все буде добре… Пішли до води… Без цього ми зовсім марними будемо… — тихо мовив Кейго, пригорнувши до себе Айрін.
Із тіні визирали два червоних вогника.
⟪Я ще не закінчила⟫, — прошипіла тінь та вогники згасли.