Еміру цього дня знову прийшла до мами. В додаток протягом дня Ліхуа нерідко помічала дівчинку поряд з Розеттою.
— Чуєте, а так і повинно бути? – шепоче Ліхуа та вказує на Еміру, яка бавить з Розеттою, як великим кошеням.
— Ну, це мило, — сказала Айрін, поки не завмерла.
— Ми наче не посвящали доньку Кіно-сан в присутність Розетти-чан, — того же Кейго й не приховує здивування.
— Ой, точно…Ми прорахувались, але де, — Айрін спантеличено подивилась на Кейго.
Ліхуа хлопнула свій лоб долонею.
⟪Боже… Які вони діти…⟫
— Так і задумано, — Айрін махнула рукою. — Вони ж діти
— Та невже, — Ліхуа з сарказмом та скепсисом покачала головою.
Розетта раптово підскочив з місяця та за однією рукою схопила Кейго, а іншою — Айрін.
— Хочу туди! — кішко-дівчинка вказала головою на вихід з притулку.
Кейго на мить розгубився.
— Такаяма-сан, прогуляємось? — Айрін привітно підморгнула.
Ліхуа дивилась на них привідкрив рот та підняв брови. Потім лише пильно спостерігає, яке ⟪винахідливе⟫ маскування Айрін створює для Розетти.
⟪Ну, Айрін-чан хоч не безнадійна⟫, — Ліхуа стурбовано похитала головою.