Заморожено

Нудьга, здається, от-от доканає видатного детектива. Моріарті, навіть через два роки після своєї трагічної «загибелі» не дає супернику спокою, «м’яко» натякнувши на своє повернення.

Техьон - творіння у якого забрали свободу після народження. Чонгук - його творець, який закохався в його зоряні очі. Це всього лиш легенда, та це не міняє того факту що в кінці ці двоє залишаться разом.

Вечір втомлених розмов ні про що. І бледіна.

Пре-слеш, стосунки дружні. Можливо буде поповнюватися, тому заморожене.

    Злива не вщухає. Стояти тут без будь-якої змоги накритись чимось.. Це так соромно. І мені соромно перед Нею. Я завжди прошу її давати лише те, що потрібно людині для життя, і не більше. Прошу зовсім небагато, але отримую багато чого.. Дуже дорогого.

«Вона може погубити тебе, але я не допущу цього. Щоб не сталося, я врятую тебе опівночі»
Продовження фанфіку буде в телеграм каналі @maras_notes

Тридцять історій про два серця, що б’ються в десятках паралельних всесвітів. Та коли гасне світло і починається новий день — змінюється все.

Збірка драблів до #Червопис2022.

Групі підлітків випав несподіваний шанс. У них на шляху тряпляться труднощі, але попри це вони будуть разом.
Вони змінюватимуться, ставатимуть іншими у різних сенсах.

Їхні пригоди не залишаться непомітними.

«Чому ти пишеш, для кого ти це робиш? Ти не повинна доводити свою повноцінність, свої можливості. Просто зроби щось для себе…»

В світі де останній острівець людського існування від безумства відділяє лише тонка межа, де діти народжуються все рідше, а землі стають безплідні…Такий світ справді чекає неминуча загибель, чи все ще існує альтернатива?

Це мій перший фанфик