Історичні постаті (українські)

Слухала я пісню, а потім почалося оце.

Щоб пізнати себе — потрібно напитися. Мар’яну не подобалося це, однак й іншого варіанту для нього вже не існувало.

Фанфік по фанфіку!

З дозволу авторки!

І все ж таки він був звичайною людиною. З бажаннями та сподіваннями. З болем та розчаруванням. З гнівом та страхом.

Їх було шестеро. Росня навіть рахувати правильно не вміла.

Всім привіт мене звати Олег Ляшко можна просто Олежик… Я маю одну таємницю.. я по вуха закоханий у Юлечку Тимошенко

«Існує одна надважлива річ: в перший день після перемоги нам доведеться дуже багато плакати.

Занадто велика ціна сплачена.»

— Може, вже досить!? — ідилію зруйнував дзвінкий хлопок долонь по столу. Не дивлячись на те, що засідання давно скінчилося, у приміщенні залишились двоє. Вони мали, що сказати один одному. Але спокійний діалог — це не про них.

Мал сидів за ґратами, маленька людинка під її п’ятою, ще один — скорений, підкорений.

Роками Павло чув легенду про руту, казали, мов оберігає її нечисть, ту золоту квітку. Кістьми полягти чи ризукнути наблизитися до квітки лиш питання часу. Але душа козача не знала, що його чекає.