пані Жутеніум

— Ну чого ти там куйовдишся, давай вже починай! Бо ми що так, що так купу часу витрати… мо… — зніяковіло затих Ейсів дзвінкий голос, коли великі руки обережно обхопили його обличчя, утримуючи, а до першої веснянки на носі торкнулося щось тепле і сухе.

Окуясу довго над чимось роздумує, а Джоске як завжди є рішенням усіх проблем.

Або ж у всіх бро в дружбі настає момент, коли вони хочуть «спробувати бути ґеями».

Найпрекраснішою подією тижня старшокласника можна вважати повернення з занять у п’ятницю. У цей день звичним було зайти з друзями неспішно потеревенити в кафе, а опісля – і магазинчиками пройтися.

Із чим Квентін справді розпрощатися не зміг би, так це з відчуттям влади.

Амариліс ув’язнена. Не лихими бісами, не злими афритами. Ні навіть чаклуном, що її поневолив. Зовсім ні.

Її кайдани — інші. Вони незримі, невідчутні. Ніхто не міг її почути, ніхто не міг її побачити — такими були її кайдани.