Мавка

Авторство: Пані Лавандо

Співавтори: Пані Лавандо

Редактори: Пані Лавандо

Тип роботи: Оригінальна робота (написана українською)

Категорія: Відомі люди

Віковий ценз: 18+

Статус: В процесі написання

Направленість (тип стосунків): Слеш

Фанхати: Історичні постаті (українські)

Персонажі: Симон Петлюра

Пейринг: Симон Петлюра

Розмір: Міді

Жанр: Історичні епохи, Історичне фентезі, Ангст, Етнічне фентезі, Містика, Пригоди

Позначки: Мавки, 1640-ві, Гетьманщина, Дніпро (річка), Ліси, Полтава, Безсмертя, Реінкарнація, AU: Не знаменитості, Інша перша зустріч, Втрата коханої людини, Втрата сенсу життя, Другий шанс, Журба, Літо, Міські легенди, Проблеми з довірою, Свято Купала, N років потому, Міфи та легенди

Попередження: Від третьої особи, Відкритий фінал, Відхилення від канону, Згадки самогубств, Міфічні створіння, Преслеш, Психологічні травми, Самогубство, Умовно відкритий фінал

Публікація на сторонніх ресурсах: Запитуйте дозволу

Забороняю перекладати роботу російською
Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах

Присвята:

Прекрасній дівчині

Дозвіл на використання для натхення: дозволяю використовувати дану роботу для натхнення та розміщувати покликання в полі "Фанфіки за мотивами фанфіків"

Сховані позначки: Немає схованих позначок

Створено: нд, 02/19/2023 - 21:21

Востаннє оновлено: вт, 04/18/2023 - 19:05

Середній час прочитання: 38 хвилин, 32 секунди

Всього коментарів: 1

Додано в закладки користувачами: 1

Навіґація

Роками Павло чув легенду про руту, казали, мов оберігає її нечисть, ту золоту квітку. Кістьми полягти чи ризукнути наблизитися до квітки лиш питання часу. Але душа козача не знала, що його чекає.

Вечір туманний лягав на землю, в лісі почали прокидатися сови, поки всі інші тварини засинали в себе по норах. Так і хочеться з’їсти якусь мишу сіру, але не могла та птаха просто так знайти здобич.

Читати далі про Мавка
Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь

Саме тому Павло вирішив прослідкувати за кінчиком зеленої пишної шуби з усіх трав, що так і ховалася, коли мавка зупинялася. Коли козак все ж його наздогнав аж в глибині холодного лісу, він швидко схватив за руку парубка і притягнув до себе, аби той точно не пішов від нього.