Хан Джісон (Han)

Джисон ніколи не любив холод, а разом з тим і грім. Але одного разу саме ці двоє допомогли двом душам знову зустрітися.

Джісон протягом декількох місяців успішно ховається від зайвих поглядів, продовжуючи розмальовувати дивними смужками фарб фасад старшої школи. Але чи зможе таке заняття лишитися без належного покарання?

– Що… відбувається? Чому метелики змінили свій колір? - Мінхо підійшов впритул до незнайомця, заглядаючи тому прямо в очі. – І чому частина твого волосся посиніла?

Джісон ув’язнений у будинку, з якого не має виходу. Він під пильним наглядом двох псів «церберів», які звуться його батьками. 

 Однак, чи зможе Хан вибратися?

Завалися!» — Хан зіскочив з місця, грюкаючи по столу. 

Іноді людині потрібна інша людина для загоєння ран. Шрамів. Для нормального самопочуття. Для відчуття, що ти живий. Що ти комусь потрібний. Що хтось буде піклуватись про тебе. Любити.

Мінхо тікає через вікно до свого хлопця Джісона, який влаштував у мотелі романтік із вкраденими квітами. Він кохає його, не зважаючи на різний соціальний статус та життєві цінності. Для нього Джісон - довгоочікуваний ковток свободи та кохання, і бути він хоче тільки з ним.

На перший погляд, типовий день у компанії JYP Entertainment: всі заклопотані своїми обов’язками. Дехто готується до камбеку чи дебюту, а дехто, наприклад, такі як Хан Джисон, втратив усілякі надії на те, щоб відлиняти від роботи.

Синмін був готовий до того, що кар‘єра айдола може повністю звести нанівець його приватне життя, включаючи романтичні стосунки. Особливо стосунки. Не те щоб ця сфера у Синміна колись пашіла насиченістю, проте він, як і всі люди, потребував ніжності, прийняття та елементарної тактильності.

Їхній світ влаштований трохи по іншому ніж людський….