linaaarini

- Тоді скажи, що ти мене любиш. Знову. Як тоді,- сказав Лі, спираючись ліктями об коліна та нахиляючись корпусом до хлопця. Пальці в замку. Погляд сповнений ніжністю. Дивно.
- Люблю...

- Хьон, прошу покохай мене

Той хто чекає на кохання, той неодмінно його знайде. Принаймні, так говорить закон долі. Ми власники своєї історії та свого щастя. Ми власники своєї книги під назвою "життя".

Іноді людині потрібна інша людина для загоєння ран. Шрамів. Для нормального самопочуття. Для відчуття, що ти живий. Що ти комусь потрібний. Що хтось буде піклуватись про тебе. Любити.

Їхній світ влаштований трохи по іншому ніж людський….