TXT (Tomorrow X Together)

Він йде до Йонджуна жити щасливо, де буде все добре. З ним тепер буде все добре.

Вони дружили так давно, що здавалися один одному братами. Та після однієї ночі їхні спільні друзі почали помічати щось дивне.

Йонджун обожнював дотики Субіна. Коли той ніжно лоскотав тонку шкіру, залишав на ній вологі сліди від губ і обпікав гарячим диханням. Йонджун любив дивитися як Субін кусав губи, посміхався хитро і злегка відкривав рота, гаряче рухаючись і наповнюючи кімнату пристрастю.

- Чш… Любий, ми домовилися, що ти будеш вести себе тихо, так? - хмикнув Бін, але тихіше додав: - Та мені лестить, що тобі аж так подобається. 

Субін просто зайшов до кафе, а знайшов кохання…

– Йонджун не сказав нічого особливого, тільки він просто пронизливо глянув на сніданку, і здавалося, що все.

Їм завжди не вистачало лише однієї фрази, ймовірно одного з них це могло б врятувати від ковтання власної крові

Мінджон потопає у неіснуючих почуттях. Ховається у них, намагаючись віднайти в собі хоча б маленьку частку того, що має бути. Бомгю безмежно закоханий. Він слухає ту ж музику, що й вона, шукає можливість хоча б трохи полюбити її улюблену їжу, одяг, кольори - усе в ній.