Холод

У цьому будинку у формі лідери С… Вже навіть кутки, здається, мають очі й вуха… Я з останніх сил бажаю звідси втекти.

   Вони одні – двоє безнадійних блукача, які застрягли посеред льодяного і, можливо, зовсім безлюдного острова, які намагаються вижити серед диких тварин і лютого, пробираючого до кісток, морозу, поки безглуздий Єгер не вспоров ногу о мисливський ніж, що валявся під сні

Нескінченний біом засніженої тайги та хуртовина на різдвяну ніч не дають можливості не просто Дріму втекти та мисливцям наздогнати, а й просто вижити далеко від спавну, і вони вирішують перечекати, уклавши мирну угоду. Тільки на одну ніч.

– Йонджун не сказав нічого особливого, тільки він просто пронизливо глянув на сніданку, і здавалося, що все.

«Війна — не пригода. Війна — хвороба. Як тиф.»

А. Сент-Екзюпері 

«Подбайте про мене», ‒ у момент відчаю прошепоче грішник.

Крізь темряву проб’ється золоте світло, й посеред вкритої снігом пустелі розквітне хайтан.