Повернутись до головної сторінки фанфіку: Gigil

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

Паморочилось в голові, коли він впевнено, але обережно цілував шкіру в районі ключиць, паралельно розстібуючи кожен ґудзик по черзі з верхніх і до нижніх. Скільки їх всього було? Ніби-то Ноа пам’ятала тільки про п’ять. Хотілося хникати і просити, щоб він робив все швидше, бо така повільність приводила в бажання зробити все самій.

Можливо тому пальці встигли заритися в альфове довге волосся і моментами стискати, ніби в намірі відтягнути. Можливо тому друга рука шкрябала спину в спробі стягнути з Міна кольорову сорочку, яка тільки заважала по відчуттям. Можливо тому Ноа так сильно вело в просторі, коли Юнгі спускався нижче до грудей.

Цілував у сонячне сплетіння і дивився спідлоба, ніби прохаючи дозволу. Хоч і розстібнув усі ґудзики, але так і не відкрив кофтинку, щоб побачити або торкнутись невеличких пагорків.

— Юнгі.

Шепіт, щоб ледь чутно було. А у відповідь його гмик і альфові руки відкрили ліву сторону. Мін дивився недовго, роздивлявся і потім великим пальцем провів по соску. Обережно і швидко, щоб той від такого руху відстрибнув, наче кнопка на джойстику. Викликав метеликів в животі і тягнуче відчуття, яке хотілося скоріше загасити.

Юнгі не опускав погляду більше, не насолоджувався виглядом дівочих грудей, а тільки дивився в очі і обережно губами навмання захоплював території. Смоктав, прикушував сосок і спостерігав за тим, як Ноа жмурилась і відкривала рота в німому стогоні. Награвшись з однієї сторони, швидко перейшов на іншу, залишаючи після себе пальці.

— В тебе просто неймовірний запах, — відчуття від голосу таке, ніби альфа був під якимось наркотичним кайфом. — Хочу ще більше.

Він більше не запитував, а чи можна йому, просто спускався поцілунками нижче, забираючи з собою руки, аби тільки зняти з Вебер штани, які йому так заважали. Ноа навіть побачила, як Юнгі повело на секунду, як змінився погляд, як язик пройшовся по губах в передчутті чогось неймовірно смачного.

Омега вхопилась за простирадло і заплющила очі. Хоч вона і не вдягала ліфчик, але взяла найгарніші трусики з улюбленого комплекту і просто сподівалась, що альфі сподобається. От тільки реакцією стало тільки тихе гмикання, спонукаючи подивитись, що саме було не так.

— Дуже цікаво, — Юнгі якось по-звіриному смикнув головою вбік, схиляючи ту до одного плеча. — Це, щоб легше було рвати? Або воно на якихось спеціальних кнопочках і можна розстібнути тільки середину?

Ноа сглитнула. Нічого подібного в її плани точно не входило, а думки цього Міна тепер будуть зайняті зовсім не тим, чим потрібно. Дівчина жалібно захникала і… не витримала. Давно вже хотіла зробити щось таке, але не могла вирішитись.

Юнгі здивовано подивився на своє плече, де тепер знаходилась закинута нога Вебер, після чого перевів погляд на другу сторону, де сталась рівно така ж ситуація на секунду пізніше. Ступні звелися позаду його шиї в замок і буквально притягнули до Ноа. В одних тільки трусах і кофтою на плечах вона виглядала неймовірно в Мінових очах.

— Ти можеш їх просто зняти? Просто взяти і зняти, а не думати про щось дивне, про що ніколи і ніхто не думав взагалі!

Злилась, виливаючи образу прямо в обличчя, що думав не про те, що треба, що відволікався не непотрібні речі. Тримала його лице в своїх долонях і знову помічала очі, що наливалися жовтим кольором.

— А як же пристрасть і деяка жорстокість?

— Тобі таке подобається?

— Не сказав би.

Мін раптово тепло і ніжно посміхнувся. Тримався на одному лікті, другою рукою гладячи свою омегу в районі талії та тазостегнової кісточки. Такий собі щасливий і задоволений життям кіт.

— Я буду доводити до піку повільно, добре?

— А потім буде моя черга? — закусила губу Ноа і відвела погляд. — Це було б правильно.

— Тоді після мені обов’язково треба буде викурити хоча б одну цигарку, — Юнгі знову опустився вниз, на цей раз встаючи на коліна перед ліжком і самою дівчиною. — Як ритуал після оргазму.

Зовсім поруч з найчутливішим місцем, щоб не втамувати жагу пройтись хоча б пальцями. Ноа підвелася на лікті заради того, щоб побачити, як альфа виглядав, ніби якийсь наркоман і збоченець одночасно. Підніс власні пальці, що стали вологими через Вебер, зловив запах і прикривав очі, ловлячи кайф. Ця картина змушувала тільки текти ще більше, викликаючи в Юнгі утробний рик.

Він більше не чекав, не бажав повільності — швидко, хоч і обережно, стягував атласний елемент з Ноа. Цілував під коліном, вів язиком по стегнах і видихав, коли доходив до потрібної точки, викликаючи загін мурах по всьому тілу.

— Як же ти течеш, — він ніби цим захоплювався, бо говорив з такою радістю в голосі. — Простирадло під тобою за секунду стало вологим.

Ноа посовалася на місці, бо їй не сильно вірилось в те, що він казав. Вона відчувала, що такого з нею ніколи не ставалося, але не настільки ж! При цьому його слова лилися медом на душу. Прямо, як її стогін, коли він на пробу пройшовся язиком.

— Це точно грейпфрут.

І більше жодного слова від нього — тільки дії, від яких Ноа хапалась пальцями за тканину під собою, в спробі зламати і без того короткі нігті.

В який момент стеля перед її очима почала розпливатись? Коли Вебер почала бачити стіну, а її стогони — переходити ледь не в плач? З якого часу вона однією долонею намагалась закрити собі рота, щоб її голос чув не весь гуртожиток, а другою відтягувала і притягувала за волосся Юнгі? Так, в неї було недостатньо сили, щоб змусити його відірватись, але вистачало — направляти трохи вище чи нижче.

— Юнгі, будь ласка.

Все це здавалося дивною маячнею в її голові, бо вона благала дати їй розрядку. Але натомість тільки отримала його пальці всередині себе, оголошуючи про це усьому гуртожитку тонким писком:

— Блять.

Згинав, розводив на манер ножиць, добавляв другим, а потім і третій — грався, забираючи в Ноа залишки твердого розуму, аби залишити після себе одну велику калюжу. Але Вебер чула і відчувала вібрації, коли він і сам стогнав, стискаючи другою рукою її стегно, ніби таким чином втримувався від чогось і маючи намір залишити після себе хоч один синець.

Стеля остаточно злилася зі стіною, ставши однією суцільною плямою. На руці тепер красувалися сліди зубів, а в голові була буквальна пустеля. Горло роздирало від бажання залити в себе хоч краплю води, а дихання збивалося щонайменше кожні три секунди, якщо не частіше. Ноа не чула нічого, тільки відчувала, як її усю мілко трусило від того, що спала напруга.

— Грейпфрутику, ти як?

Погляд фокусувався з максимальним зусиллям, на яке дівчина була спроможна в той момент. Юнгі так тепло посміхався, а Ноа тільки зараз помітила, що на вулиці вже стемніло, тому кімната занурилась у темряву з рідким відбитком світла завдяки ліхтарям за вікном.

— Юн…гі.

— М-м-м? — альфа поцілував обережно один з дівочих сосків і знову підняв голову. — Так було добре?

Вебер сглитнула і відвела погляд. Так, їй сподобалось, навіть дуже. Але тепер голову відвідували дивні думки, як виглядав Мін ще хвилину тому. Напевно, в нього усе обличчя блистіло після неї, і посмішка була ніби в Чеширського кота. А ще погляд зовсім не теплий, а скоріше дикий. А що сталося з… він встиг витерти все з лиця і пальців?

— Ти якщо мені не скажеш, я нічого не зрозумію, — покачав головою Юнгі і підвівся на лікті. — Які б брудні думки не приходили до твоєї голови — все було або буде набагато сексуальніше і брудніше, ніж ти уявляєш.

В неї на обличчі було написано, так?

Ноа перевела дух і закусила губу. В голові досі крутилась думка, що вона хотіла б вчинити правильно, тому зараз була її черга. Ні, річ не в правильності, а в тому, що вона хотіла доставити йому задоволення. Зовсім трохи стидалась і боялась того, що думала вчинити.

Руки Вебер досі легенько трусились, але тепер скоріше від страху. Вона потягнулась до альфової сорочки, знімаючи ту з плечей. Юнгі спостерігав, після чого підвівся і скинув з себе самотужки непотрібну тканину. Без слів зрозумів, чого від нього хотіли, тому наступною полетіла і футболка. Ноа залишалось тільки спостерігати за тим, як Мін знімав з себе одежу. Він не намагався зробити це сексуально, або з метою зваблення, просто роздягався, оголюючи надто світлу шкіру і залишившись в одних лише боксерах.

— Я теж готувався, — похлопав себе по стегнах альфа. — Зазвичай не ношу таке, тому в майбутньому тобі прийдеться до цього звикнути.

Ніби це могло хоч якось змусити її відвести погляд. Худий, але при цьому з добре пропарцьованими м’язами, — дякувати баскетболу. Ноа не могла втриматись від того, щоб просто пройтись руками по чоловічому тілу — від пресу і до плечей. Навіть з’явились сили, аби підвестись трохи вище.

— Ляжеш на спину?

— Твоя черга? — у відповідь Ноа кивнула, закушуючи губу. — Тоді я хочу сидіти. І… я можу бути дещо жорстоким, але буду намагатись втриматись.

Вебер нахмурилась, погано уявляючи собі, що саме він мав на увазі, адже нічого подібного ніхто ніколи з нею не робив. Вона вже пробувала починати секс з мінету, але це завжди було початком, а не феєрією.

Варто було всістись на коліна перед Юнгі, як він одразу зібрав її волосся. Робив це ретельно і обережно, ніби від цього залежало чиєсь життя. А ще від цього щемило десь у грудях від софтовості моменту і ласкавого погляду альфи.

— Тільки, будь ласка, будь обережна з зубами, — і легкий дотик великим пальцем по щоці.

— Знаю я, — пробуркотіла Ноа, — це не перший мінет в моєму житті.

У відповідь волосся стиснули сильніше, змушуючи закинути голову назад, аби побачити щось не дуже добре в погляді зверху. Жовті очі в цей момент мали ледь не оранжевий відтінок, наче в наступну секунду перетворилися б в червоні.

— Забудь, — надто спокійно сказав Юнгі і розслабив хватку. — Зараз є тільки я.

Ноа опустила погляд і закусила губу. Її відчитували мов малу дитину? Чому тоді в цей момент їй це так подобалось? Точніше, хотілося показати, що вона набагато краще, ніж він думав, ніж він уявляв. Що в неї насправді був тільки він.

Вебер не намагалась вигадувати собі, яким повинен був бути чийсь член, навіть якщо це стосувалось Юнгі, але, побачивши, не розчарувалась. Тільки сглитнула і в думках попросила обов’язково відчути його не в роті, а в іншому місці. До того ж, в альф також це було тим самим місцем, звідки йшов найсильніший запах. Ось тобі і хвоя, і перець. Але на смак виявилось зовсім не гострим, скоріше нагадувало бергамот.

— Глибше, — направляв Мін, іноді стискаючи волосся сильніше. — Допоможи собі рукою… Блять.

Як же хотілося в цей момент подивитися вверх. Ноа робила так, як Юнгі казав: брала глибше, у відповідь чуючи тихі рики, добавляла рухи рукою, щоб краєм ока побачити, як альфа хапався за простирадло пальцями.

І все-таки цікавість брала своє. Усього лише один погляд вверх і спеціально присісти ще нижче для зручності бачення, щоб побачити жовті звірині очі, а після відчути ту саму жорстокість, про яку казав Мін.

Альфа підвівся зі свого місця, встаючи, і зафіксував голову Ноа в одному положенні. Напевно, вона повинна була плакати під таким натиском, але запах хвої зі смаком бергамоту заспокоювали і омега просто приймала усі поштовхи з відчайдушною завзятістю, маючи тепер можливість дивитись на Міна знизу вверх.

— Проковтни все.

Він був таким красивим буквально через секунду після цих слів, які казав риком, скоріше віддаючи наказ тихим голосом. Ноа вперше вдалося почути, як Юнгі стогнав. Щось неймовірне прямо перед її очима.

Міну потребувалось лише хвилина, аби прийти в себе і подивитися вниз з винуватим поглядом. Ще десять секунд, щоб підхопити Ноа і, поставивши на ноги, притиснути до себе якомога сильніше. А їй так і краще, їй так навіть спокійніше було, тому і сама притискалась, трохи дряпаючи пальцями спину.

— Вибач, просто мене повело в той момент.

— Ти сьогодні такий говірливий. Мені навіть подобається. Я і звикнути можу.

Юнгі лише посміявся у відповідь, відчуваючи, як Ноа, яка утикалась в його ключицю, розтягувалась у посмішці. Така мила. Його, напевно, повело б це не раз, але треба було з цим щось робити. Напевно, тому посадив її на ліжко і підійшов до свого рюкзака, дістаючи звідти пачку цигарок. Встиг за цей час натягнути на себе боксери і підійшов до вікна, натискаючи механізм запальнички.

— А я?

— Що ти? — обернувся Юнгі, глядячи на Ноа, яка відкинулась на руки і тепер спостерігала за ним. — Теж хочеш покурити?

— Хіба альфи не забороняють омегам палити?

— Де ти всього цього лайна начиталась? — засміявся Мін, ледь не подавившись димом. — Я і собі не дозволяю надто часто, тому просто роби це при мені. Хоча якщо дуже хочеться — пали на здоров’я.

Альфа підійшов ближче і зробив довгу затяжку, нахиляючись до Ноа. Вона здавалась йому нереально красивою в темряві, коли ледь падало світло ліхтарів, огортаючи її замість одежі. Повністю оголена і просто перед ним.

Юнгі обхопив долонею її шию позаду і змусив підняти обличчя, щоб в наступну секунду видихнути їй в губи роз’їдаючий дим. Не кашляла — вдихнула і, відвернувши голову, видихнула.

— Давай, — короткий поцілунок від альфи і нова затяжка, — ти підеш в душ, а я поки докурю і знайду нам чого-небудь смачного. Хочеш подивитись якийсь фільм чи може якусь передачу?

    Ставлення автора до критики: Обережне
    Надіслав: niceflareon , дата: вт, 07/23/2024 - 17:06