Залишся
- Забороняю перекладати роботу російською
- Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
– Хіба можна мати таке гарне волосся? – тонкі пальці ліниво граються з пасмом, поки світло-зелені очі, ніби вперше, вивчають Седрикове обличчя.
Високий віковий рейтинг твору зумовлений описом сексуальних сцен.
Увага! На сайті заборонена романтизація, нормалізація та видавання за щось правильне й бажане таких явищ як насилля (фізичне, сексуальне та психоемоційне), відсутність прямої згоди на секс та навколосексуальні практики, педофілія, зоофілія та знущання над тваринами, а також різні прояви ненависті та нетерпимості, як-от гомофобія, расизм, сексизм тощо. Персонажі, котрі беруть участь у сценах сексуального характеру, мають досягти віку сексуальної згоди (16 років), а краще — повноліття (18 років). Роботи, котрі порушують правила сайту, будуть видалені із зазначенням причин.
– Хіба можна мати таке гарне волосся? – тонкі пальці ліниво граються з пасмом, поки світло-зелені очі, ніби вперше, вивчають Седрикове обличчя.
Бертольд буде брехати до останнього.
Стей
Для кожної дії потрібна мотивація. Для кожного руху - поштовх. Однак, наслідки можуть бути не лише результатом, а й стимулом для продовження.
Знову, який вже раз, Артур вирішує вибратися на полювання один.
Це твір щоденник. В якому я хочу показати реальний дорослий світ. З різними подробицями. Та розкрити тему дорослішення. Якщо ти не знаєш як знайти себе в цьому світі, ласкаво прошу.
— Чуя відчуває всім нутром, як Осаму стримується, але не здається під гнітом наполегливого погляду.
Присвячую цей фік чудовій @_ua_Detroit_
— Кріс…
— Що таке?
— Ти ж брав свідчення у настоятеля храму, так?
— Так, хоча з вигляду він більше схожий на бандита в сутані. Прогарчав, щоб я забирався й зачинив двері переді мною. А чого питаєш?
У протилежної стіни руда Візлі затисла Поттера. І нехай би собі, Мерліне… Тільки Драко навіщось помітив обличчя з окулярами, що покосилися на закочених очах. Нога його зависла, не бажаючи робити наступний крок.
Тому що неможливо було відірвати погляд…
Мінхо точно не знав що може лежати ось так, подібно до глиняної ляльки в руках умілого скульптора, який штрих за штрихом викреслює нові грані фігури і його скульптором був Хан який викреслював нові грані його розуму і свідомості.