Віньєтка

Історія одного кохання в гільдії чарівників Хвіст Феї.

Хан знову тікає в своє улюблене місце.

Про ельфів з пагорбів та зачарованих ними дів

Старенька наївна замальовка про ангельські крила

Вірш про кохання ліричної героїні до її однокласниці. Троянда–псевдонім тієї самої однокласниці, бо вона мов ця квітка: колюча настільки, що пробиває руки наскрізь, але настільки приваблива, що біль–ніщо, в порівнянні з бажанням присвоїти її собі.

Спогади про наше «разом» гріють душу вже довгі роки.

Ця історія з’явилася зовсім неочікувано. Я з дівчатами вирішила, що зробити діалог більш сатиричним та таким, що вміщає у собі всі споконвічні реалії та сталі образи, було б дуже цікаво. І тут задали два діалоги.

Коли під час одного із привалів по дорозі до Мондштадту Паймон тикає своїм вказівним пальчиком в живіт Ітера і запитує, чому він носить настільки відкритий одяг, хлопець лише сміється і знизує плечима. А що він може сказати? Вже тисячі років він подорожує у ньому і просто-напросто звик.

Збірка до тем серпневого челенджу. Міні сцени з комфортною атмосферою та літніми барвами.

Мій перший фанфік сподіваюсь вам сподобається 

Слід (адаптація від СТБ)