Драбл

Із усвідомленням себе у минулому буває не так просто змиритися. Особливо, коли ти дізнаєшся, що майже від самого початку навколо була лише омана. І тоді миті самозаглиблення у події давніх днів іноді можуть допомогти почути себе теперішнього.

Просто ніжні спогади та розмови біля каміну, а ще котик який так любить гратися.

Невеличка замальовка про святкування Нового року. 

Новорічна ніч закутала снігом, ніби покривалом. Зорі, холодна лавка біля парку, і твої теплі руки під замшевими рукавицями.

хан чеше потилицю, кидається сніжками і каже: «от би дожити до тридцяти завести собі кішку і в обнімку з нею зкинутись з моста». я слухаю його та думаю який він, бляха, дурний. бідна майбутня кішка.

  Вечір, снігопад. Новий рік. Різдвяна атмосфера заполонила увесь простір, магазини, кафе та навіть вулиці. Всі люди зазвичай святкують його у колі сім’ї, дарують один одному подарунки й просто проводять час разом.

Одного дня, ти попросила мене, у випадку, якщо я не захочу з тобою більше спілкуватися, написати про це тобі. Хоча б одне пряме речення. Ти б не хотіла пускати всю нашу історію на «мовчазний терор» і я впевнена, що теж.

Тому пообіцяла, що напишу.

На землю падав сніг. Перший у цьому році. Році перемоги. 

Коли закінчуються війни, лицарі шукають спокою.

Життя Джейме Ланністера та Брієнни Тарт після воєн та битв на Тарті.

Сігні була дурна, але зрозуміла це, коли стало пізно.

Писала в 2019 році, дуже стара фігня. Тому обережно, крінжа.