Патронус

Червоно-золотиста вітальня Гриффіндора порожня дуже рідко. Кожен може вибрати для себе і своїх друзів зручний, заставлений м’якими меблями куточок, де можна обговорити важливі події, підготуватися до зайняття або просто попліткувати.

— Я не хочу ставати людиною, — впевнено заявив Гаррі, знаючи, що володарка ніколи не зважиться на це. — Ти завжди чиниш правильно й обдумано, Герміона. Тож не роби дурниці, про яку пошкодуєш, — він вилаяв себе за провокаційне питання: «а ти хочеш?», він має не провокувати, а підтримувати її.

Подих. Задушлива надприродна тиша. Присмак відчаю на кінчику язика тільки посилював тиск внутрішнього тагарю провини.

— Пробач, — біль, що злетіла з губ і зірвалася сльозою, змивала залишки нещодавньої радості.

Патронус увійшов до кабінету трансфігурації слідом за професоркою і  коли побачив те, як той був обставлений, припустив, що, імовірніше, декан Гриффіндора жінка педантична, сувора і вимоглива не тільки до себе, а й до оточуючих.

Наступного дня, на уроці трансфігурації, Герміона намагалася зосередитися на лекції.

— Ненавиджу тебе! Ненавиджу! Змія! — Лаванда сильніше вчепилася у волосся Герміони і щосили тягнула на себе. Дихання збилося, крізь зціплені зуби вилітала слина,  а почервоніле від люті обличчя здавалося лусне від роздираючих емоцій.  

Сухі пальці чи то тремтіли чи то скаженіли від радості, що нарешті патронус отримав тіло з плоті і крові.

Заціпенілими пальцями Герміона стискала магічне чорно-біле фото. Серце бентежно заходилося в грудях чи то від того, що вона бачила Гаррі чи то від попереджуючої записки про те, що вбивця патронуса поряд. В ній спалахнуло жахливе передчуття і скорботна впевненість, що вона втратить Гаррі.

Не тільки ґрифіндорці, а й студенти інших факультетів перебували у траурі. Офіційна версія смерті професора МакҐонагал — старість та слабке серце жінки. Герміона щиро поважала та захоплювалась деканом, тому ні з ким, навіть з Джині, обговорювати покійну професорку не хотілося.

— Швидше! — стурбовано зашепотів Снейп. Від хвилювання пришвидшився пульс, на лобі виступили краплинки поту, проте спина ніби вкрилася кригою. Десь глибоко під шкірою, між хребців, щось боляче вкололо і пробралося в саме серце.