Розділ 8. Неочікуваний прогрес
Січень 1992 — Лютий 1992, Гоґвортс
- Читати далі про Розділ 8. Неочікуваний прогрес
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Січень 1992 — Лютий 1992, Гоґвортс
Білий день.
Моєму любому коту. З днем народження, Даша :)
Його світ руйнується трьома словами, що йдуть за фразою «Я хочу тобі дещо сказати»...
Як дійшло до того, що в її кафе зібралися всі Месники? Як взагалі змогли тишком-нишком протягнути та встановити телевізор? Звідки у кафе десяток коробок із піцою?
Не минуло й тижня, як Наташа знову відвідала їхнє затишне кафе, та не сама. Її супроводжувала втомлена, по-діловому одягнена така ж руда жінка. Вона, заходячи до кафе, ставила комусь ультиматуми.
Крім полум’я Неба, Тсуна мала ще й гіперінтуїцію. Цю здібність дівчина спочатку не помічала й інгорувала, спочатку через юність, а потім цілеспрямовано, з надією на краще і що ту трагедіґ, про яку віщує інтуїція не станеться. Роки помилок дали їй зрозуміти, як важливо прислухатися до неї.
Пітер знову замислився. Це його такі дівчата розумні оточують чи він ідіот? Що Тсуна впізнала його під маскою, що Ем Джей, подивившись як на дурня, навіть не стала пояснювати звідки знає і чому в цьому впевнена.
Тсунайоші, або просто Тсуна, старанно вчилася змішувати коктейлі. Пітер також старанно вчився робити каву. Він вирішив відплачувати підробляючи офіціантом, прибирачем та, коли дозволять, баристою.
Полум’я пече.
Аказа шипить, стискає зуби й ухиляється від смертельного удару, роблячи випад у відповідь. Упівсили, граючись, ніби намагається намацати, на що іще здатен цей мечник перед ним.
У якому сонце сходить повільно, а Аказа мучиться від неможливості торкнутися