Добрі передвісники | Good Omens || ав. Ніл Ґейман, Террі Пратчетт (к. 1990)

І сказали Бог: «Нехай буде єднання Добра та Зла». Кроулі був готовим єднатися зі своїм янголом. Але бал-маскарад? Серйозно?!

Коли янгол виявився рішучішим за демона.
Коли демон виявився розгубленішим за янгола.

Хай станеться світло! Світло, що назавжди оповите тишею, бо народжене воно німим.

Він зробив правильний вибір. Але вже було запізно.

У пеклі для Кроулі знайшлась робота: тепер він вчителює, навчаючи молодих демонів. Звісно, не всі у захваті від того, чому саме вчить Кроулі демонят, адже, ні він, ні вони не збираються сидіти в пекельному Середньовіччі.

Вони вже ніколи не будуть тими що були, хоча б через те, що пережили смерть.

Звичайний ранок в Сент-Джеймському парку. Звичайні листочки й дерева. Усмішка його занадто щаслива. В чому ж тоді проблема? 

Одного разу Кроулі прокидається у дивному ковпаку, натягнутому ледь не на самісінькі вуха. Демони ж не мерзнуть! Але Азирафаїл думає трохи інакше.

Відпочатку Кроулі знав, що суд у Пеклі - це ще не кінець його проблем. Все найгірше лише попереду і розібратися з ними так само легко не вийде. Саме тому він не був здивований, коли Люцифер з’явився у його Бентлі. Він був смертельно наляканий.

Азирафаїл і Кроулі обісрались. Кінець світу все ж настав, сім янголів грають на трубах, поки по Портобелло тічуть ріки крові, а Лондон горить. В букіністичному магазині тихо грає патефон.