Віктор Крум

Герміона та Драко не мали закохуватись одне в одного.
Драко абсолютно точно не мав задивлятись у золотий вогонь очей цієї заучки.
А Герміону точно не мав вабити голос цього нахабного тхора.

— Не думав, що ти полюбляєш подібні місця, — голос, що звернувся до нього румунською з ледь помітним акцентом, видавався Віктору примарно знайомим, але знадобилось трохи часу, щоб пригадати його власника. Обернувшись він тільки підтвердив свій здогад.