Karambolyyy
16+
Слеш
Максі
Запитуйте дозволу
  • Забороняю перекладати роботу російською
  • Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
запитуйте дозволу, якщо бажаєте використовувати дану роботу для натхнення та розмістити покликання в полі "Ф-ки за мотивами ф-в"
Щасливий фінал
сб, 06/24/2023 - 15:43
чт, 02/29/2024 - 16:12
1488 хвилин, 33 секунди
Читачі ще не додали роботу у збірки
Навіґація

Що саме послужило каталізатором низки трагічних, драматичних та навіть романтичних подій між одинадцятикласниками? Можливо, ним став новенький у школі. А що ж стало причинами? Неправильно підібрані слова, необдумані дії? Що змусило увійти в зазнаки програшний бій?

Знайомство

Школа знаходилась за містом, десь посеред лісу. Ділюка приваблювала перспектива жити в якомусь лісовому таборі й вчитися на природі. Природу він завжди любив, на відміну від людей. Всю поїздку він лише дивився у вікно автівки.

Щось нове в житті Ділюка

Перший навчальний день дав болючого ляпаса усім студентам. Осінні канікули закінчились, натомість повернулись нудні лекції вчителів. По всій школі можна було спостерігати лише насуплені мармизи учнів. Хоча деякі вчителі були навіть смурніші через абсолютно непідготованих учнів.

Павутиння емоцій Каї

– Взагалі-то це я його привів сюди!.. Стоп, а ти що його запрошував сюди? 

Героїчний вигляд Венті тут же змінився щирим здивуванням. Він бігав поглядом з Ділюка на Каю і навпаки.

– Що з тобою стало, Кає? Ти ж раніше нікого сюди не запрошував. 

Алкогольний принц, який боїться спадку

Сидячи в шкільній бібліотеці, Ділюк майже дочитав якусь історичну наукову працю, але сповіщення на телефоні відволікло. Потім ще одне. І ще одне. Підозрюючи в чому справа, він все ж зайшов в месенджер. 

Кая: Можеш зайти до музичного кабінету і подивитись чи живий Венті? 

Переможниця і переможений

Розарія звикла швидко ходити ще з самого дитинства. Раніше їй доводилось оббігати пів дитбудинку за день, втікати від деяких людей також доводилось. Тепер таку корисну навичку вона використовувала в більш приємних цілях.

Особисте пекло Каї Альберіха

Тепер Каї 18. Він мав більше, ніж раніше. Здавалось, він мав цілий світ тепер, та насправді довжину повідка, на якому його тримають усе життя, лише трохи збільшили.

Безнадійна чорна діра

Ділюка повільно жував сором. Він дозволив собі ігнорувати Каю після їхньої “сварки”, але навіть так він не мав певності у доцільності своїх дій і постійно вислуховував докори совісті. І лише одна єдина випадковість змогла витягнути Раґнвіндра з безодні.

Гра на сяо

Венті не наважився одразу вбігти в музичний кабінет. Його зачарувала гра з-за дверей. Боязко ховаючись, ніби шпигун, він слухав дивні, зовсім незвичні мотиви. Волосся віддавало свою вологу светру, та після невеличкого забігу Венті навіть радів прохолоді. Грав Сяо.

Наляканий, але щасливий дурень

Протягом двох тижнів Венті вдалось нашкребти необхідну суму. До дуету Розарії й Венті приєдналась також Цукроза, що дозволило їм покрити буквально усі запити учнів.

Що бачили смарагдові очі

Зимові канікули дали можливість видихнути усім учням. Останній день навчання в цьому році був проведений у стінах актової зали. Директриса, деякі вчителі, старости виголошували свої промови, підбивали підсумки, розповідали про результати своєї роботи. 

Зміна поглядів, сторін та ракурсів

Ділюк без будь-яких сумнівів одразу викинув пакетик до річки. Роза й Венті нервово переглядались між собою. Ніхто з них не знав що робити далі, що говорити, як себе поводити. Хотілось втекти, не бачити цього.

Спроба

Ніхто не помітив, як Аякс втратив двох своїх надважливих пішаків – Альбедо та Сяо. Ніхто не помітив, як услід за ними пішла Амбер. З кожним днем Аякс дедалі більше відштовхував від себе своїм постійним психозом та манією величі.

Сповіді

Альбедо з середньої школи перестав відвідувати фізкультуру. Це було надто брудно та гидко для нього, надто неможливо. В середній школі йому давали тести, відповіді на які він легко знаходив у вікіпедії. Переважно ці тести були присвячені правилам гри у футбол, баскетбол чи волейбол.

Відчай і страх

Травневе сонце, за яким так сумував Кая, обпікало, не дозволяло йому знову мерзнути. А ще воно було збіса гарним та найкращим з усіх енергетиків, які існують у світі. Більшість іспитів він уже здав, залишалось лише востаннє додати деталі на майже готові картини й здати їх через тиждень.

Реквієм за майбутнім

Ділюк як завжди прокинувся раніше за Венті, хоча й спав куди менше. На дивані Каї не було. Тоді ж юнака охопила легка паніка. На столі лежав телефон Каї, ключі від його кімнати та чорна повʼязка. От куди міг піти Альберіх без усіх цих речей? До паніки Ділюка домішалось їдке відчуття провини.

Мат

Дайну треба було вивести із гри лише двох людей – містера Альберіха та Аякса, за ними впадуть і інші. З рудою мавпою містер Альберіх допоміг розібратись, повертаючи його додому.

Краще, ніж ти думаєш

Цукроза самотньо крокувала шкільними коридорами. Вони з Альбедо майже і не говорили після самогубства Каї. Але вона бачила навіть без окулярів, що з блондином не все в нормі. Вони майже не залишались наодинці, а коли таке траплялось, то переважно мовчали.

Людина, яка любила тебе

Виходити з коми набагато важче і довше, ніж здавалось. За кожен міліметр власної свідомості Каї довелось важко боротись і відвойовував він її поступово. Спочатку він ледве міг відкрити очі на кілька секунд та напружити мʼязи в кінцівках, потім зір чіткішав.

Мить кохання

На прийняття та опрацювання нової інформації Каї знадобилась доба. Лише зараз він був готовий увімкнути телефон. Він познімав відображення статусу “в мережі” усюди ще в середній школі, тому ніхто не зміг би одразу дізнатись про його повернення.

Вічність кохання

Серпень обпікав школярів закінченням канікул, змушував ловити останні дні літа з усіх сил. Джин, Барбара та Ліза розʼїхались по домівках вслід за Сяо. Венті, Розу та Ділюка залишили відповідальними за квіти Лізи. 

Нові обіцянки

Останній серпневий захід сонця дратував усіх, окрім Каї. Зрештою йому пригод на канікули більш ніж достатньо, йому вже кортіло повернутись до своїх типових буднів, до стабільності.

Розділи:
Вподобайка
3
Ставлення автора до критики