Розділ 9, у якому єдине, що стає по-справжньому важливим, це вершкове пиво, розділене на двох.

Ще кілька днів поспіль Рейні здавалося, що від волосся смердить. Вандербум сиділа на вологій траві біля підніжжя розлогого дерева, сховавшись від поривчастого вітру. На колінах лежала стопка домашніх завдань — пергаменти тріпотіли й шелестіли від подиху, але її це не хвилювало.

Трапеза з монстром

Я знаю, що всі події, про які я розповім, висвітлені у рапорті, який я написала у відділку. Газети Іпсвіча досі висвітлюють те, як я увігнала у Натаніеля Сміта всю обойму. Але це було заслужено. Обшук у його будинку показав, що я вбила його недарма. 

розділ 2. Вечір кіно

Двері зачинилися з глухим, відчутним стуком, відлуння якого ще якийсь час розповзалося стінами. Кімната, Ендрю та неприємна розмова залишилися позаду, наче важкий тягар.

10 глава

 

     Хаято йшов поруч з Кото. Дівчина спокійно дивилась на небо, яке розфарбувалось в рожеві та помаранчеві кольора. Вся природа готувалась до зоряного нічного неба. 

— А що від тебе цей куратор хотів? — цікавиться Хаято і уважно оглядає Кото. 

6 глава

 

    Одного дня Айрін відволіклась від котів, коли побачила знайому фігури. На порозі стояла невисока дівчина з світло-зеленим волоссям, під боб-каре. Вона поправила окуляри та обережно пройшла.

— Юа-чан! — Айрін зірвалась з  місця та міцно обняла подругу. 

Кава з корицею і мʼятою

AU
Запитуйте дозволу
  • Забороняю перекладати роботу російською
  • Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах

Стосункам Дазай і Чуї

АU в якому Чуя звичайний 10-ти класник зустрічає свого давно забутого друга Дазая. Чуя ставиться до нього вороже , але Дазай навпаки — приязно. Що ж станеться з ними ? Можливо подружаться , а можливо і більше ? Дізнайтеся це прочитавши фанфік.

Теґи
8

Ключиці

Бурштинові очі нервово оглянули кімнату. Обличчя вдарило світло прямо з віконця, яке було ледь видно через чорні короткі штори. Саме ложе знаходилось біля стіни під вікном, та не було в найкращому вигляді.

Мереживо (соукоку)

Як же все набридло. Голова наче бочка з бджолами. Жужить, гудить, а у серці пусто. Після чергової спроби знести до біса цю діжку, закидаючись опоїдами, голова вже відмовляла від болючих контузій, й рій тих бджіл усе гудить.