XIX століття, розквіт і водночас смерть аристократизму, вечори у вищому суспільстві та романтична музика. Тор Одінсон вирішив вивести свого брата Локі у світ і познайомити з шановними людьми, одним з яких був Ен Дві Гаст, найбагатший чоловік у місті, що вмів помічати прекрасне практично у всьому, в тому числі, і в самому Локі.
Крізь крихітну щілинку, що роз’єднала невеликі відрізки товстих темно-зелених штор, що зберігали в приміщенні умиротворений морок, пробивався ледь помітний промінчик сонця.
Сонце поступово опускалося за лінію обрію, з кожною хвилиною втрачаючи свою владу над містом і слабшаючи від нестачі захоплених поглядів, звернених до себе.
Величезний палац неймовірно виділявся серед оточуючих його будинків своїм розміром і викликом, що кричав ізаселявся в душі після першого ж погляду на будівлю.
Залізні завитки візерунками сплелися воєдино, зігнулися, об’єдналися молекулами феруму, додаючи воротам шарму і, можливо, якогось снобізму, що дозволяє спостерігати за всіма зверхньо.
