Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Розділ 10
Хюрем султан ,за час перебування на Родосі була на сьомому небі від щастя . Вона сміялася веселилася і хлюпалася у родоській воді ,наче маленька дитина . Султан Сулейман бризкав на неї та обливав її водою . Він ніяк не міг припинити радіти ,що його давня мрія ,захопити острів Родос,побудувати там палац нарешті здійснилася! . Та більше ж за все він радів за свою Хюрем султан .
Ось так і промайнув перший день султана Сулеймана та його Хюрем султан на острові Родос. Цілий день води відпочивали на пляжі і раділи теплому жаркому літу . Коли вже сонце почало сідати і небо ставало рожевим і темним на пляжі слуги поставили два зелененькі шатри ,щоб султан і Хюрем могли переодягтися .
Настав вечір і темне синє небо всюди вкрилося срібними зіркам . У родоському морі відображався білий місяць ,що був у небі поміж зірок . Султан Сулейман і Хюрем,переодягнувшись у сухий одяг повернулися в палац . Вікно в кімнаті вже було замінено і відчинене і з вулиці на кімнату дмув прохолодний вітерець . На столі вже стояли три запалені свічки ,що прекрасно його освітлювали . Свічки також були і навколо усієї кімнати палацу і яскравим оранжевим світлом засвітлювали усю кімнату . Під вечір жара трохи спала і у палаці було вже не так душно як зранку . Та Хюрем султан не сильно звернула увагу ні на зірки ,ні на красу у кімнаті її лице трохи почервоніло від сонця ,але не біда ! Щаслива і радісна султана ,одягнута в золоту нічну сукню одразу ж після вечері лягла у ліжко і провалилася у глибокий сон . Султан Сулейман погладив Хюрем по голові , сів поряд із нею і ніжно промовив їй на вухо : » Бачу вода в тебе багато енергії відібрала .Спи ,моя Хюрем,солодких тобі снів «.
Падишах до речі теж втомився добряче ,бо він вже давно так не веселився ,особливо у морі тому він теж миттю ліг спати поруч з Хюрем .
Наступного дня султан Сулейман і Хюрем проспали аж до опівдня і тільки ,коли вже сонце почало світити їм в очі вони прокинулися . Султан наказав нести сніданок прямо на пляж ,Хюрем була добре виспана і готова до нового дня на острові . Одягнувшись у пляжний одяг і поснідавши султан і султана знову зібралися купатися . Погода була такою ж жаркою як і минулого дня і вони прямо з розгону сміючись і тримаючись за руки забігли у воду . Та султан забув у палаці свій кувшин з якого він нападав на Хюрем , тому почав бризкати на неї руками наскільки міг .
- Здавайся Хюрем ! Хааааах
- Ахвааах! Ні ! Це ти здавайся ,Сулеймане !
- Ахвааах . Ну що ,моя Хюрем, тобі весело ?
- Ах , Сулеймане, я зараз дуже щаслива . Вода така тепла .Мені тут так добре !
- Я теж ,щасливий дуже ,та тобі мене не перемогти ! Ахвааапхвах!
Водяна битва на острові розігралася знову . Султан Сулейман бризкав на Хюрем водою ,а вона пірнала ,відпливла і викручувалася . Рукава її темно синьої сорочки були широкими ,більше нагадували шалі ,що давало їй можливість бризкати на султана сильніше . І на султана Сулеймана полетіла ледь не струя води . Султан розсміявся і вирішивши що так далі справа не піде ,наказав слугам принести відро повне води !
Ось так султан Сулейман і Хюрем ,веселившись у воді гуляючи островом ,та милуючись зірками вночі ,провели на Родосі майже усе усе літо . Усе літо на острові було теплим і жарким і не було жодного дня ,щоб султан Сулейман і його Хюрем оминули море . Вони кожного дня так веселилися ,влаштовуючи битви у воді та плаваючи у хвилях і це було найщасливіше літо у їхньому житті ,яке буде згадуватися ще усю холодну пору . Коли Хюрем і Сулейман вже на своїй величній галері повернулися у Стамбул наближалася осінь ,легкі сорочки і сукні Хюрем знову змінилися кафтанами та соболинними хутрами . Закохані стояли на терасі . На Хюрем султан була та сама фіолетова переможна сукня ,на якій було накинуте соболине хутро, подароване султаном ,її руді локони були зібрані у високий пучок зв’язаний золотою стрічкою ,а султан був розряжений у срібні одежини з гудзиками та також зігрівався соболинною шубою . На його голові був пишний білий тюрбан .Дні вже ставали коротшими і темніло дуже рано .Коли вже взагалі настала зима ,спогади про острів Родос не давали Хюрем і Сулейманові замерзнути і відволікали їх від холоду . Сидячі біля каміну в один холодний зимовий день ,вони згадували усе до маленьких дрібничок ,що відбулося з ними на Родосі : як вони купалися ,обійшли весь палац та усі його кімнати і як не змогли відчинити вікно .
- Пам’ятаєш ,Хюрем ,як ти не спала у каюті через літнє тепло ?
- О Сулеймане це було так усе прекрасно ,а особливо море .
- Тоді я не дав тобі від жари сумувати ,а зараз не дам замерзнути . Дай но обійму тебе .
- Родос …. 🏝️Я хочу ще !