Розділ 7 Ніч в морі

            Розділ 7 

           Ніч в морі 

В міцних і теплих обіймах Хюрем султан заспокоїлася ,султан дав їй  хустку ,щоб вона витерла сльози і казав  їй з таким теплом і ніжністю  ,що вона найдорожча йому серед усіх . Після таких слів у Хюрем султан знову заграла посмішка . За ці дві години ,доки Хюрем була на палубі вже почало сутеніти ,вітер посилився і на небі почали з’являтися великі сірі хмари - усе це вказувало на те ,що скоріш за все вночі буде дощ . Султан і Хюрем стояли на палубі вже вдвох ,попереду ще багато годин плавання і не знаючі що і робити вони дивилися на море ,яке вже через темряву ,почало змінювати колір води і  ставало темно синім . 

- Дивися яке море ,моя Хюрем 

- Воно прекрасне ,мій володарю . Ніколи ще не бачила море так зблизька . 

Раптом до них підійшов один з моряків ,одягнений у синю сорочку з коричнвим ремінцем на поясі та чорні шаровари . Його лице ,як і він сам , було невеликим з чорними бровами ,карії очима та носом уперед .   Сам хлопець теж був стрункий ,невеликого зросту ,певно новенький серед моряків султана Його вуста виражали схвильованість і тривожність і він ,трохи присівши , вклонився султанові з Хюрем,схрестивши свої маленькі руки . Володар і султана дозволили йому піднятися . 

- Що трапилося, юначе ? 

- Володарю ,султано ,вночі може бути дощ і вітрянно . Може краще сповільнити трохи шлях на ніч? 

- Добре ,якщо ж того потребує безпека то можете сповільнитися . Ми і так припливемо досить рано . 

- З вашого дозволу я проповім ,ваше побажання капітанові 

- Так ,зроби це прямо зараз . Можеш іти . 

- Як накажете ,султано 

І юний хлопчина пішов на гору корабля до штурвала ,а султан з Хюрем пішли у каюту .Не помітивши як і сповільнився шлях султан з Хюрем зайшли до розкішної каюти ,де на столі вже було прибрано ,та султанові все ж таки кортіло знайти малюнки і показати їх султані до того як вони припливуть на Родос . На столі їх вже чекала смачна вечеря . На  столику було два золоті  бокали з полуничним десертом і двома дерев’яними  ложечками  до їжі та срібними чашками  Також стояв великий сірий  кувшин з шербетом . Султан Сулейман солодке не дуже любив ,тому для нього в срібній тарілці лежала булочка з корицею . Хюрем ,на відміну від султана ,просто жити не могла без солодкого  і тому ,  побачивши десерти вона одразу ж сіла за стіл і почала їсти свій улюблений десерт . Сулейман не міг без радості подивитися на свою Хюрем ,він був щасливий ,бо якщо щаслива Хюрем ,то тоді щасливий і він . Після вечері задоволена Хюрем ,дочекавшись поки служниці приберуть посуд зі столу ,сіла  читати книгу, «1001ніч»,а султан Сулейман і надалі продовжив шукати малюнки острова. У каюті володар вже шукав ,тому він вирішив подивитися чи немає малюнків у трюмі  .  Подивившись ,що Хюрем читає і з нею все добре він тихенько вийшов з каюти . Коли султан почав спускатися до трюму він почув шум дощу з вулиці ,але не сильно звернув на це уваги . Він ходив по трюму і дивися скрізь і всюди ,але нічого не знайшов .Султан вже було подумав ,що забув їх у палаці і хотів мовчки змиритися з цим , та потім він згадав , що він ще не дивися у самому столику каюти і миттю пішов туди вертатися . Хюрем якраз закінчила читати книгу і сиділа роздивлялася карту острова . Султан повернувся і поглянув на всяк випадок ще і під ліжко . Дружина султана чула ,що він метушиться ,але настільки ж вона тоді була захоплена книгою ,що і не стала спочатку звертати на це уваги . Та зараз ,коли вона вже просто дивилася карту метушня султана її трохи занепокоїла . 

- Що сталося ,Сулеймане ? Усе добре ? Ти з вечора десь ходиш 

- А Хюрем ,я потрубував тебе . Пробач просто я дещо шукаю 

- Ах все гаразд ти щось  знайти не можеш ? 

- Так не можу вже все обшукав 

- Давай пошукаємо разом ходімо .

І Хюрем султан встала зі столу і відкрила його низ, щоб вкласти туди книгу і султан миттю там помітив великий холст щоправда перевернутий . Це і були ті самі малюнки ,які шукав султан Сулейман. На лиці султана миттю заграла посмішка і він витягнув холст . Усього таких холста було три із зображеннями острова Родос,які малював та обробляв Насух єфенді. Хюрем ,побачивши ці величезні холсти, здивувалася і зацікавилася ними . Володар розгорнув один з холстів і почав тримати його перед Хюрем . На ньому були зображені з правого і лівого боків холста  величезні кам’яні скелі трохи порослі травою . Навколо скель було чисте і безхмарне небо та велике блакитне море ,вода якого виблискувала на сонці ,а на середині води було зображено дерев’яний корабель з білим парусом. Потім  султан поклав перший малюнок і розгорнув другий холст ,на ньому теж були зображені блакитне небо ,скелі та море ,але вже без корабля . Ну а на третьому холсті вже виднівся берег води і золотий пісок ,промоклий від хвиль . Небо було вже з білими хмарами ,але все ж сонячне ,а море вже виднілося з берега . Хюрем султан була вражена точністю ,та тонкістю цих трьох робіт і сама почала їх роздивлятися вже на столі . 

- Це малюнки острова Родос,люба вони намальовані були ще за часів війни . 

- Сулеймане ,вони неперевершені певно малював їх найкращий художник . 

- Цю красу намалював наш матракчі Насух єфенді ти тоді ще не була просто знайома з ним . 

- Виходить що крім боротьби він ще і непоганий художник . Малюнки дуже гарні . 

Хюрем султан вирішила ближче роздивитися третій малюнок і вона впізнала пляж на ньому 

- Мені знайоме це місце , Сулеймане . 

- Справді невже ? 

- Там знаходиться Велика Родоська фортеця принаймні знаходилася . Ви певно зруйнували її ? 

- Так вона була зруйнована ,але потім я побудував там палац у якому ми доречі будемо з тобою жити ,доки будемо на острові . 

- Це навіть краще ніж фортеця невірних ,Сулеймане ! Хоч би ніч вже швидше минула ! Спати хочу ! 

- Хиихвих ходімо ,Хюрем ,треба і справді виспатися, бо припливемо ще тільки сонце сходитиме .  

Поклавши книгу і малюнки і перевдягнувшись у нічний одяг султан та Хюрем лягли спати і султана миттю заснула ,певно багато  морське повітря в неї відібрало енергії . Уві сні султана думала про тепло ,море і уявляла собі родоський палац про який казав їй султан Сулейман . 

Ніч була  спокійною дощ вже закінчився . На небі було багато багато срібних зірочок і жодної хмаринки вже на небі не було .  Корабель вже повністю  відплив  від Стамбула і тримав курс на Мармарис а звідти вже в Грецію до острова . Усі години сон султани і володаря був спокійний . Кошмари ні Хюрем ні султанові не снилися . Минула ще година і корабель взагалі  повністю виплив з Туреччини і плив вже через Грецію прямісінько до острова . У Греції на той час було доволі тепло ,особливо вдень і зараз вночі на морі вже не було такої прохолоди як у Стамбулі . І ось вже під ранок ,коли темрява почала розвіюватися ,та сонце ще на зійшло Хюрем султан відчула задуху в каюті і прокинулася ,через мокре лице від поту . Зробивши вдих і видих ,вона взяла срібну склянку і ковтнула води ,але це не зовсім їй допомогло ,хоча її нічна синя  сорочка і була  доволі легкою та практичною .  Султанові незважаючи на легкий сірий  одяг теж стало жарко і він як і Хюрем також прокинувся і випив води ,щоб трохи віддихатися . 

- Світається вже ,Хюрем . 

- Так бачу ,ти теж не спиш ? Мені жарко 

- І мені теж Хюрем через це не можу заснути  ,а це означає що ми вже скоро припиливемо на наш острів ,душа моя . 

- Важко дихати . Таке відчуття ніби в пустелі десь . 

- Ходімо на вулицю, Хюрем ,ми вже майже припливли . 

І володар з султаною вийшли на вулицю . Небо повністю посвітлішало і з під води починала  виднітися  ,щоправда ще половина  оранжевого  сонечка .  Коли Хюрем знову стала на палубу і побачила ясне небо їй миттю полегшало і відчуття жари спало . Вона зраділа і вдихала запах блискучої ,солоної води . Навколо вже виднілися скелі ,такі самі як і були на малюнках мартакчи .  Сулейман вже бачив здалеку землю і свій палац на острові Родос та треба було ще допливсти до мілководдя  Залишилося зовсім трошечки .