Розділ 1
Холодне літо
Літо в турецькому Стамбулі цього року виявилося не таким як зазвичай . Ясне тепле сонечко вже декілька днів ховалося за хмарами і ,майже не підносило тепла . Майже кожен день ішли дощі і іноді навіть доходило і до грози , панувала прохолодна погода . Теплого моря і сонця певно що можна було і не чекати . Глибоке чорне море Стамбула , як ви вже здогадалися було холодним і зовсім не викликало бажання плавати , воно лише штормило високими холодними хвилями від вітру .
Султан Сулейман і його кохана дружина Хюрем султан були у своєму розкішному палаці Топкапи . Султану теж таке холодне літо було не до вподоби , він любив проводити час біля моря , та плавати в ньому в жаркі дні , але що зробиш ? Нажаль , не дивлячись на велику владу над половиною світу та всієї Османської імперії, він не міг керувати погодою і віддавати їй накази . Хюрем султан - кохана жінка Сулеймана, теж не раділа такій погоді і взагалі останнім часом не добре себе почувала . І ось одного хмарного чергового дощового дня , сумна і невесела Хюрем султан цілий день , зовсім не вставала зі свого ліжка вона почувала себе досить не добре і у неї боліла голова і настрою вона зовсім не мала . Чи то через погоду ? чи через втому ? Поки що невідомо . До неї в покої зайшов султан Сулейман, виряджений у широку довгу , чорну з золотими візерунками сорочку і широкі сині шаровари . Хюрем хотіла встати ,щоб вклонитися йому ,та їй це стало даватися доволі важко .Султан показав їй долоню , що означало жест зупинки дії . Він сів на її ліжко ,поруч із нею і став ніжно рукою гладити Хюрем по голові , а султана лише дивилася на нього і посміхалася , та володар бачив ,що його найдорожча султана невесела і ніжним лагідним голосом промовив до неї : » Хюрем, моя султана , що з тобою ? Ти чимось засмучена ? » Та Хюрем султан мовчки тримала руку за лоб .
- У тебе щось болить , моя Хюрем
- Я сама не знаю що таке . Не змогла встати одразу
- А що ти відчуваєш ? Температура є ?
- Втома і голова болить . А ще я відчуваю радість що ти зі мною !
- О моя султана , я завжди буду поруч з тобою ! В тебе вже лікарка була ?
- Ще не кликали , а треба ?
- Про всяк випадок давай покличемо . Охорона , за лікаркою !
І ага охоронець ,одягнений у блакитну мов море форму , не підіймаючи голови вклонився султанові , схрестивши руки і вийшов із покоїв Хюрем султан .