Нічна зустріч

Рене Вокер, неспокійна від нічних кошмарів, блукала тихим парком. Теплий вітер ледь колихав листя, але в її душі вирувала буря спогадів. Знову і знову перед очима поставали картини минулого: жорстокість банди, біль, кров, сльози.

Кров – це було перше, що побачила Рене, прийшовши до тями.

Лиси хвилювалися. Рене не з’явилася на тренування. Дівчина завжди повідомляла, якщо в неї з’являлися невідкладні справи і вона не може бути на тренуванні.
Закінчивши тренування, Лиси зібралися у вітальні.
– Може, в неї телефон сів? – запитав Нікі.

Через 4 дні Рене повернулася до Лисячої Вежі. Травми були несерйозні, але її відсторонили від тренувань на тиждень.

Дівчина стояла біля кафе, чекаючи на Ендрю. Він хотів з нею поговорити, вона розуміла, що це пов’язано з тією ніччю.