Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Рене Вокер, неспокійна від нічних кошмарів, блукала тихим парком. Теплий вітер ледь колихав листя, але в її душі вирувала буря спогадів. Знову і знову перед очима поставали картини минулого: жорстокість банди, біль, кров, сльози. Сьогоднішній сон особливо яскраво відтворив ці жахливі моменти.
Заглибившись у свої роздуми, Рене не помітила, як за нею стежить чоловік. Він рухався в темряві, мов тінь, вичікуючи слушної миті. Його постать, що виринула з-за дерев, змусила дівчину здригнутися.
Шурхіт кроків порушив нічну тишу, і Рене обернулася. Перший удар прийшовся в щелепу, приголомшивши її. Не встигла вона отямитися, як другий удар зламав їй ніс.
— Пам’ятаєш мене, Наталі? - пролунав хрипкий голос.
Рене застигла, намагаючись розгледіти обличчя нападника.
— Мене звуть Ентоні. Ентоні Стівенсон.
Ім’я прозвучало, як грім серед ясного неба. Спогади хлинули, мов бурхливий потік. Джемс Стівенсон - колишній член банди, жорстокий і безжальний. Той, хто чіплявся до неї, і той, кого вона вбила. Тільки зараз Рене помітила моторошну схожість між братами.
— Бачу, ти згадала, хто я, - промовив Ентоні, його обличчя скривилося в усмішці.
Він знову замахнувся, але цього разу Рене була готова. Вона перехопила його руку і завдала удару ліктем у живіт. Ентоні зігнувся від болю, але вона не зупинилася. Удар у шию змусив його захрипіти.
Захоплена боротьбою, Рене не помітила іншу постать, що наближалася ззаду. Удар у потилицю повалив її на землю, і темрява поглинула її свідомість.