Минуло майже два місяці. Раймон почесав бороду, коли сів за кермо. Здавалось, чоловік давав час і тілу, і голові згадати, як керувати авто.
Мінеха сіла за сидіння поруч, закрив за собою двері та присстібнув паски.
— Знову в комфорт… — з полегшенням зітхнув Раймон.
— Спочатку треба буде привести себе в порядок, а там з усім розберемось, — спокійно мовила Мінеха, подивившись на нього.
***
— А знаєш, з бородою ти виглядав так незвично, — з усмішкою мовила Мінеха, поки чоловік поправляв краватку.
— Мені теж не звично що у тебе зараз інша зачіска… — тихо мовив чоловік й пальцями ледь торкнувся кінчиків волосся.
Мінеха спокійно посміхалась.
***
Мінеха сиділа в кабінеті Раймона, чекаючи незворотних дій. Їй вже ставало цікаво як підлеглі Раймона відреагують на прийняте рішення.
Раймон сидів та постукував пальцем по філіжанці з кавою.
Кабінет відкрила Маюне і різко завмерла, чим перегородила шлях й навіть горизонт для Шаліє.
— Раймон-чама…. — не встигла до кінця радісно крикнути жінка, як зупинила погляд на нейтралізаторці. — Ти!!
Мінеха втомлено зітхнула.
— Ну, я, — вона лище знизала плечима.
— А тепер без зайвих емоцій, чули? — суворо каже чоловік холодно дивиться на Маюне, яка стояла в дверях.
Коли вже нарешті в кімнаті зібрались всі небагаточисельні підлеглі, їхнього об’єднання енергетичних вампірів, Раймон почав:
— В цей день я офіційно планую покинути це місце, змінити спосіб життя та його принципи докорінно. Проте, я не можу залишити Вас без надійного лідера. Уехара Маюне, прошу Вас прийняти цю відповідальну посаду, оберігати новачків і бути благородною
Маюне стояла спантеличена. Вона не могла поєднати все це в один логічний ланцюг. Всі висновки нищились від однієї присутності нейтралізаторки.
— Брістол-сама..Що відбувається? — ледь вимовивила питання Маюне.
Шаліє тихенько хіхікнула і пальчиком делікатно вказала на руку Раймона, на якій виднілась каблучка з чорним каменем.
Маюне та перевела погляд, де з подібну каблучку на обручальному, пальці можна помітити та в нейтралізаторки.
Все склалось, але не як гадалось.
— Так, Я приймаю цю відподальність, — відповідає Маюне, відкинувши будь-які сумніви.
***
Вплив давав Маюне можливість заробляти й більше грошей та зробити найважливіший внесок в житті.
***
Мінеха спокійно прибирала невеликий будиночок.
— Як думаєш, Маюне піде по схожему шляху, чи як Седрік-сан, — усміхнено запитала Мінеха та стала поряд з плитою.
Раймон відвів погляд від газети.
— В будь-якому випадку, твою союзники не дадуть спокійно існувати моїм колишнім підлеглим… — спокійно мовив чоловік та зробив ковток кави.
— Боже, ця війна для між нейтралізаторами та енергетичними-вампірами вічна, поки існує хоч одна сторона, — мовила Мінеха і надула губи. Вона сіла поряд з Раймоном та опустила голову на його плече.