як Регулс попав до смертежерів?

Регулус ступив на кам’яний поріг маєтку Лестранжів, і двері перед ним важко зачинилися, залишивши зовнішній світ у далекій тиші. Дім був похмурий, наповнений моторошною величчю: старовинні портрети, магічні артефакти й тіні минулих поколінь вловлювали кожен його рух. На порозі його зустріла Белла. Її фігура майже злилася з темними стінами, а в очах пломенів знайомий вогонь.

— Белла.

— Регi… — її голос був насичений сарказмом, але в очах проблиснув справжній теплий вогник. Вона швидко обійняла його, на мить демонструючи рідкісну сестринську прихильність. — Ну, нарешті вирішив провідати родичів?

— Навіщо я тобі знадобився? — Регулус обрав звичну стриманість. Його голос був рівний, але очі досліджували кожну деталь сестриної поведінки.

— Заходь, я приготувала для тебе пропозицію… — вона хитро всміхнулася і поманила його всередину. — Домовий ельф зараз принесе нам чаю.

Вони пройшли до великого залу. Стіни, обвішані портретами Лестранжів і Блеків, вражали величчю та розкішшю, але водночас тиснули своїм поглядом. Темне дерево меблів та вицвілі гобелени створювали атмосферу застиглого часу.

— І що це за пропозиція? — запитав Регулус, сідаючи на стілець із різьбленими ніжками, який ніби випромінював родову гордість.

Белла неквапливо відставила чашку, з ледь помітною усмішкою на обличчі, наче смакувала момент.

— Ти ж розумієш, що зараз відбувається у світі? — почала вона, спостерігаючи за реакцією брата. — Темний Лорд збирає союзників. І наша сім’я підтримує його ідеали. Ти знаєш, що я приєдналася до нього, так?

— Ну допустимо, — обережно відповів Регулус, не змінюючи спокійного тону.

— Ти ж не можеш не бачити, як змінюється світ, Регулусе. Сім’ї зі Священних 28 вже давно визначилися, на чиєму вони боці. А ми, Блеки, завжди були елітою магічного суспільства.

— І що далі? — Регулус спрямував на неї пильний погляд.

— Тобі час приєднатися до смертежерів, — її голос став серйознішим. Вона нахилилася вперед, намагаючись додати ваги своїм словам.

Регулус лише підняв брову, зберігаючи вираз холодної зацікавленості.

— І ти думаєш, я цього хочу?

— Послухай, Регулусе, — Белатриса обережно торкнулася його руки, що було незвичною для неї демонстрацією близькості, — Темний Лорд особисто дав згоду на твоє прийняття. Це велика честь. Чи ти хочеш, щоб твоє ім’я заплямувалося через бунтівні ідеї?

Регулус мовчав. Його погляд ковзнув по кімнаті, по портретах предків, які здавалося дивилися на нього зі схваленням і вимогою. Белла не зупинялася:

— Подумай про те, що це означає. Ти можеш стати частиною історії. Частиною справжньої революції. Темний Лорд не просто маг, він нова епоха. Ми — його обрані.

Регулус спробував приховати напруженість. Її слова лунали переконливо, але водночас навіювали тривогу. 

Злегка посміхаючись, Белла продовжила:

— Може, тобі й не хочеться бути як Сіріус? Він обрав дорогу слабаків, ти ж — не один із них. Чи ти хочеш, щоб твоє ім’я йшло слідами того, хто не зміг зрозуміти, де справжня сила?

Регулус здригнувся, його погляд здалося, став трохи пильнішим, і хоча він не відповів, ці слова пробилися до нього, залишивши глибокий слід.

— Пропозиція цікава, але…

— Регулусе, яке «але»? — вона рвучко перервала його. — Сам Темний Лорд дав добро запросити тебе до смертежерів. Ти маєш зрозуміти, яка це честь!

Белла піднялася, її погляд був спрямований прямо на брата, мовби вона намагалася змусити його зрозуміти серйозність моменту. Регулус відчув, як повітря в кімнаті стало густішим.

— У тебе є час подумати, але не надто багато. Світ змінюється, і ти повинен бути впевненим, на чиєму ти боці, — додала вона вже м’якше.

Він кивнув і підвівся. Його погляд знову пройшовся по кімнаті, і він усвідомив, що стоїть перед важким вибором.

— Дякую за чай, Белла, — сказав він, зберігаючи спокійний вираз обличчя. — Мені потрібно обміркувати твої слова.

Вона нічого не відповіла, лише злегка кивнула. Коли двері зачинилися за ним, Белатриса залишилася стояти посеред кімнати. Її обличчя було сповнене впевненості: вона знала, що зробила все, щоб переконати його.