Сейрен зі злостю грюкнула дверима об. Сором та гнів переповнювали серце юної наложниці, яка не могла приборкати любов до Шиона у своїй душі.
- Що не так Сейрен-ханим? - спитала Найна.
- Султан весь вечір наді мною знущався.
Ліка принесла води для ханин, щоб та могла вмитися та заспокоїтися. Сейрен впала у м’яке крісло, зірвавши з волосся прозоре покривало та кілька золотих прикрас. В одязі їй стало несамовито спекотно, хотілося зрозуміти, де справжні її місце. Дівчина зняла браслети і спокійно пополаскала рот, щоб позбавитися від присмаку вина. Наложниця розчесалася, поки Найна готувала їй новий чистий одяг, а Ліка розстеляла широке ліжко.
У коридорі заметушилися євнухи, роздався приглушений стук і відкрилися двері у її покої. Сейрен озирнулась і побачила султана у тому ж святковому одязі.
- Ваша величність, - вигукнула від подиву дівчина, бо султан нікого не приходив до покоїв у сераль, їх завжди приводили до правителя.
Служниці поклонилися, а Сейрен оціпеніла під поглядом султана. Поведінка Шиона її насторожила, він був не у нетверезому стані з плямами вина на рукавах.
- Сейрен, підійди, - вяло промовив султан.
Сейрен проігнорувала наказ, тоді султан відпив з горла пляшки декілька ковтів та, хитаючись, підійшов до неї. Він вдарив її по обличчю, а потім міцно поцілував у губи. Між грубими поцілунками він надпивав вино, передаючи гіркий привкус злості наложниці. Шион штовхнув її на ліжко та відкинув в сторону напівпусту пляшку. Служниці непомітно покинули покої ханим, знаючи, що залишатися там небезпечно.
Султан знову поцілував свою наложницю у червоні уста та торкнувся грудей. Сейрен зніяковіла, він обійняв її за талію та цілував оголені плечі, ворочуючись над дівчиною. Сейрен заплющила очі, щоб не відчути болю від дотиків султана. Раптово Шион зупинився, уткнувшись носом у плаский живіт налодниці. Він обіймав, її міцно притискуючи до себе.
- Ваша величність?
Шион спав. Він випив зайвого та заснув коло своєї наложниці, біля якої відчував спокій. Сейрен торкнулася його чорнявого волосся та обережно погладила по голові. Вона почекала кілька хвилин, щоб впевненитися у міцному сні султана. Здалося, що це трапилося не з нею.
- Шион, хіба можна засипати на грудях наложниці, якій ти бажав смерті?
Султан спав, не реагуючи на слова. Сейрен подовжував дивуватися, бо вперше бачила Шиона не тверезому стані. Вона ніжно гладила його по голові, посміхаючись до сплячого обличчя. Приємно бути поряд з дорогим другом.
- Шион, не бійся я завжди буду оберігати тебе, буду поряд.
Серез декілька хвилин Сейрен кликнула служниць, щоб звільнили від цупких обіймів п’яного султана. Служниці посміювалися над нею та султаном, але Сейрен гнівно гримнула на них.
- Не говоріть так.! Він вперше не контролював себе на банкеті.
Звісно, Ю Бек, Корсо та Джафар слідкували за Шионом. Він ніколи не потрапляв у такі ситуації, але втрапивши втративши друзів, видно і почуття міри у нього зникло. Відтягнути Шиона від наложниці двом служницям не вдалося. Він міцно обіймав свою власність, наклонивши голову на її груди, ніби повністю довіряв дівчині своє життя. Сейрен звеліла роззути султана і укрити легким покривалом, щоб він міг відпочити. Сейрен довго не могла звикнути до з думкою, що спить в обіймах дорогого друга. Нехай вона буде жити як його іграшка, але поруч з ним. Сейрен закривала очі мріючи, про щасливе майбутнє разом з дорогою її людиною. Вона міцно заснула. Ніч пройшла, як одна мить. Сейрен прокинулася поряд з султаном, він же не обіймав її, а просто спав поруч. Його спляче обличчя притягувало до себе погляд наложинці. Служниці приготували воду для вмивання та одяг для своєї ханим.
- Доброго ранку, - сказала Сейрен.
- Як вам спалося? - спитала Найна, наливают воду у миску.
- Добре, я відпочила від вчорашнього жаху на банкеті.
Ліка поклала одяг перед наложницею, посміхаючись до неї.
- Ми сповістили євнуха Харона про присутність султана у гаремі. Він не повірив спочатку, а потім сам заглянув у покої та в усьому переконався, - відповіла служниця.
- Султан заснув на наложниці, - посміхнулася Ліка.
- Не говоріть таке, сороки. Краще, сніданок принесіть.
Служниці вийшли, залишивши Сейрен наодинці з султаном, який тільки прикидався сплячим. Вона нахилилася над шионом її локани лоскотали йому обличчя. Дівчина прибрала волосся і задивилася на нього. Серце тьохнуло у грудях. Сейрен не втрималася і легко поцілувала султана в губ. Шион охопив наложенцю руками та притис до себе сильніше. Він перевернув її на спину та ні на мит не відпускав м’яких губ. Довгий гарячий поцілунок спантеличив дівчину. вона не могла розслабитися. Шион посміхнувся, помітивши страх в очах дівчини.
Він схопив її за руку та поглянув у сірі очі.
- Ти належиш мені, хочеш ти цього чи ні.
- Я не розумію, ваша величність…
Шион торхнувся волосся своєї наложниці та ніжно провів рукою по щоці. наложниця прикрила очі.
- Цього разу ти не уникнеш мене, - мовив султан, запускаючи руки під нічний одяг Сейрен.
- Султане! -вигукнула Сейрен.
Найна підійшла до дверей та різко зупинилась.
- Ти що? - спитала Ліка, тримаючи разнос з їжею.
-Послухай, - найна притулила вухо до дверей.
З кімнати чулися стони та охання. Найна посміхнулася аліка нерозумінням дивилася на подругу. Служниця шепнула на вухо їй декілька слів і, вони обоє розсміялися. Вони відійшли далі від дверей кімнати, щоб не заважати ні ханим, ні султану.
Сейрен безсило лежала на ліжку, а Шион водив рукою по її оголеній спині. Наложниця ще важко дихала, а Шион розглядав пляму крові на простирадлах, яка свідчила про втрачену цноту наложниці. «Джафар помилився,» - подумав султан. Він сів на край ліжка та став одягатися. Сейрен відчула себе розбитою і непотрібною, хоч чоловік був ніжним з нею ще кілька хвилин тому. Вона підняла втомлений погляд на султана.
- Все добре?
Сейрен промовчала, бо знала, що зараз її життя Шион може обірвати, коли оволодів її серцем та тілом. Він обійшов ліжко з іншого боку і став напротив наложниці, торкнувшись її обличчя. Він палко поцілував Сейрен у рожеві губи, заглядаючи в її очі. Наложниця сіла коло нього і опустила голову. Шиону сподобалась її покірність. Він знову поцілував її в шию та повалив на ліжко.
- Чому ж ти мене не відпускаєш? - питав він більше себе ніж наложницю.
Султан обійняв оголене струнке тіло наложниці та засипав ніжними поцілунками. Вона закинула голову назад від задоволення та обійняла з шию султана.
- Чому ти відбивалася до останнього? Я вже повірив Джафару…
«Знову він мені козні будує, - думала Сейрен, - ніколи тобі цього не пробачу.»
Шион різко відштовхнув наложницю та сів на ліжко, ніби скинув марево з очей. Наложниця натягнула постирадло.
- В честь першого разу, проси, чого хочеш.
- Віддай мені моє життя.
- Ти розумна. Добре.
Шион накинув на плечі одяг, озирнувшись до наложниці. Сейрен різко почервоніла від його погляду та відвела, очі натягнувши на голову простирадло. Вона розридалась, коли Шион покинув її покої. Вона не лише втратила цноту, щось зламалося в ній. Якась невидима раніше перегорода тріснула навпіл. Шион вийшов з покоїв наложниці та натрапив на служниць коло дверей. Вони зблідли, помітивши гнівний погляд правителя.
- Ви потрібні їй негайно.
- Так,ваша величність, - кланялася в ноги дві служниці.
Найна першою залетіла до кімнати, одразу кинувшись до ліжка. Ліка поставила їжу на дерев’яний столик і теж підійшла до своєї господині.
- Сейрен -ханим!
- Я в порядку… Знала, що рано чи пізно це трапиться.
Сейрен обійняла коліна руками, натягнувши на плечі простирадло. Вона прибрала прятки волосся з обличчя із полегшенням видихнула.
- Мені треба інший одяг і змінити білизну.
Сейрен укуталась у простирадло, як у сукню, злізла з ліжка та взяла за руку служницю.
- Ще гарячу ванну. Наложниця повільно йшла до дверей. Ліка шепнула на вухо Найні:
- Здається, ханим досі шокована увагою султана.
- Ходімо, - дратувалася наложниця.
Служниці мовчки виконали накази. Наложниця залізла в теплу воду і залилася сльозами. Вона тихо плакала, щоб Найна не почула, охопивши себе за плечі руками.
Дивно, що Сейрен сама потрапила у ванну. У гаремі була загальна купальня, де наложниці милися та готувались до візиту у султанські покої. Три ніші з водою були вбудовані у мармурову підлогу. Сейрен вийшла з води, але думки не прояснилисч. Найна витерла їй чорне волосся, а наложниця згадала про випадок у цій купальн. Раніше Шион не наважувався розпускати руки, але зараз, коли Сейрен дівчина та частина гарему - все змінилося. Вона витерла болючу сльозу та одягнулась. Найна лише мовчала. Вони повернулися у покої по обіді, де Ліка встигла накрити стіл. Сейрен подякували й мовчки їла. Вона не відчувала радості від близькості з Шионом, ніби він став зовсім чужою людиною. Сейрен знала що тепер усе буде по-іншому. Постукавши у двері, до покоїв наложниці увійшов євнух Харон. Він обвів поглядом Сейрен та всі покої і сказав:
- Султан бажає бачити тебе цієї ночі.
Наложниця опустила погляд: невже Шион не втамував своє бажання за минулу ніч? Сейрен покірно стиснула кулаки від злості, хоч жоден мускул на її обличчі не видав поганого настрою.
- Готуйся, - мовив Харон та вийшов з покоїв.
Наложниці зблідла від занепокоєння, потім легко змахнула руками та стала готуватись. Вона вирішила лишитися поряд з коханою людиною, хоч стати для Шиона лише іграшкою на кілька ночей. Служниці мовчали, одягаючи Сейрен у рожевий ентарі, скромно розбитий бісером. Такий одяг не носили до покоїв султана. Євнух провів Сейрен до Шиона, який з нетерпінням чекав на сіроку наложницю.
На протязі тижня Шион кликав до себе Сейрен, проводячи з нею солодкі ночі. Наложниця душею і тілом прив’язалась до султана, забуваючи про мінливість його характеру. Еміру Джафару ця наложниця мусола погляд, ніби він хотів бачити на її місці когось іншого. Він суворо проводжав Сейрен, коли зранку вона покидала покої султана. Емір стискав зуби, не розуміючи чому з усіх наложниць вона дратувала його найбільше. Він не ревнував її, Сейрен була не його типом жінок, але було у ній щось притягательне. Ці погляди поверталися до неї після сніданку. Шион кликав до себе Джафара обговорити важливі питання політики.
- Халіфат досі не заспокоївся. Їх тимчасовий правитель Ізаю збирає війська з усіх територій, - говорив емір.
- Що з нашими силами? Вони збираються напасти на нас?
- Наші шпигуни докладають, що владу захопив один із синів халіфа, який тепер тероризує своїх братів. Поки вони не наведуть порядок між собою на нас не нападуть.
- Нехай Аминодару відправить декілька загонів патрулювати кордони з халіфатом. Зараз військовий конфлікт нам не потрібен.
Джафар кивнув, диктуючи писарю наказ. Султан скріпив його печаткою, а потім відпустив писаря з чорною густою бородою.
- Джафарте, нічого мені хочеш сказати?
Емір повільно підвів очі на султана, не сподіваючись що він якось помітить його бажання поговорити.
- Ваша величність, дозвольте поговорити з вами як з другом.
Шион підняв на друга зелені очі. Султан підійшов до еміра та осадив його на підлогу коло стіни, куди примостився сам.
- Як я довго чекав цих слів! Джафаре, я вже почав сходити з глузду, бо після страти Корсо все пішло шкереберть в моєму житті.
- Шион за за останні чотири роки, ми вперше так говоримо після смерті Ю Бека.
Шион буркнув та скинув з себе чурбан і пнув його ногою. Джафар піднявся на ноги та підійшов до вікна.
- Я не хочу згадувати про ті події. А як тобі нова забава? - перевів розмову на іншу тему Джафар і повернувся до нього обличчям.
- Сейрен мені підходить. На даний момент кращої за неї у мене не було.
- Будь обережним.
- Ти не розумієш її тому боїшся, Джафаре, - повідомив султан. - Вона зізналася у втручанні у заговір проти мене, але ні словом не обмовилась про своє родство з Алан-сулом.
- Вони досі переписуються. Емір не називає її донькою, але вона дуже дорога йому.
- Я помітив.
- Вона замінює вам Ю Бека? Ви ніколи не захоплювалися представницями протилежної статі так сильно.
Шион поглянув у глиб кімнати. Він не хотів говорити про минуле, яке лишило на серці глибокі рани.
- Вона лише тимчасова втіха, яка задовольняє мої фізичні потреби. На більше їй не варто розраїховувати. Не переживай!
Джафару не сподобався настрій Шиона, який так легковажно ставився до життів і доль людей у палаці. Їх розмова закінчилась на печальній ноті, яка обернеться невдачею у найближчому майбутньому.