Розставання та примирення

Усупереч взаємному коханню, вони розійшлися друзями. Вірили, що так буде краще. Але навіть через роки не забули, поки життя не зіштовхнуло їх знову…

- Ти маєш піти, Тоні. Круто, що ти мене не забув, але все змінилося. Нед і Мішель були зі мною, і я ледь не втратив глузд. Якщо це будеш ти, я… Я не можу тебе поховати, - жалюгідно попросив Паркер, відступаючи назад.

Тоні гамселив двері кулаками, імпульсивно, змучено, з такою ненавистю до самого себе, що темніло перед очима. Тоні був наче відкрита книга. Пітер знав його, як себе самого. Тільки зрадника в ньому раніше чомусь не помічав.