Шістнадцяти річний маленький лорд, знаходить у книзі, що знаходилась у сімейній бібліотеці не одне десятиріччя, лист через який хлопець починає розслідувати сімейну лінію. Головні герої дізнавшись про велику таємницю перестають скептично відноситись до забавки розпещеної дитини.
Англія. Кінгстон-Лейсі. 12:43.
-Сер Джонсон! Сер Джонсон ви повинні бути на заняттях! Сер Джонсон!-Служниця бігала по маєтку вже майже двадцять хвилин, вигукуючи малого лорда.
Молодик тим часом заховався між книжкових поличок уникаючи нудних занять з математики. Джонсон зовсім не розуміє навіщо шістнадцяти річній дитині вивчати синуси й косинуси. Він би залюбки гуляв зараз у садку біля маєтку або пішов би з друзями у місто, але батьки вважають навчання треба мати в пріоритеті. Через якийсь час у хлопчика оніміла нога, що змусило його піднятися і трохи походити. Підійшовши до вікна Джо побачив сполоханих робітників, що тинялися по території в його пошуках. Щоб ніхто не помітив його у вікні лорд почав відходити від скла й випадково зачепив на поличці книжку. Перелякавшись за створений шум хлопчак швидко підняв книгу й поставив її на місце, та вже хотів було йти, але помітив лист паперу. Спочатку здивувавшись а потім зрузумівши, що лист випав з книги Джонсон підняв і почав роздивлятися знахідку. Старий на вигляд папір виявився листом написаним у 1642 році таким собі сером Джоном Бенксом до короля Англії та Ірландії. Те що невідомий сер Джон- це його пра-пра-пра-прадіт Джо здогадується швидко. Скільки століть не пройшло б прізвище у сім’ї не змінилося. А ще Джо здогадується про швидке написання листа, адже на папері купа клякс і закреслень- скоріш за все при написанні автор був дуже схвильований чимось. Про це каже і зміст листа в якому сер Джон намагається донести співрозмовнику критичність ситуацї. Якої саме- невідоме.
