Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Діти ніколи не брешуть, а та дівчинка обманула чомусь. Берт дуже хотів знати чому. Навіщо. За що.
Під стегнами пихкав і трусився протозавр, як його тут називали, кокош — кумедна перната хрінь, швидка та витривала. Над головою свистіли кулі, попереду гнала свого скакуна Сате Дор. А Берт усе намагався не впасти, притримував капелюха рукою, глитав пилюку та думав-думав-думав.
– Ненавиджу дітей, – зізнався він. – Не народжуй мені дітей!
– Навіть не збиралася!
Вони буквально перелетіли через підвісний міст, Берт різнув мотузки, але часу подивитися, як пафосно падають дошки в бурхливу ріку, не було — сектанти, ой, точніше доброчесні жителі доброчесного містечка в самій дупі галактики, наздоганяли.
– Пірнаємо!
Вони й пірнули кудись у витік ріки, пробираючись вузькими гірськими стежками вниз, вниз, вниз…
Вони сховалися в печері, переполошив летючих щурів.
– Я пожаліюся на начальство в суді.
Берт потер лоба, розмазуючи пил з потом, прийняв тремтячими руками флягу з водою. Сате хмикнула, прив’язуючи кокошів, упустила патронташ. Той брязнув, важкий і громіздкий, не для її тендітних плечей.
– Займімося сексом.
– У мене зараз серце з печінкою місцями поміняються, дай віддихатися.
Жінка підняла очі попід лоба, плюхнулася на камінні, розпаковуючи пайок. Запахло гречкою з м’ясом і горошком. Берт намацав у рюкзаку термос із чаєм, підштовхнув до Сате.
– Капище ми так і не знайшли. Доведеться затриматися на цьому йобнотому фронтирі ще.
– Ти розумієш, – Берт обурено змахнув руками, – ні ну ти розумієш, ця дівка з цими її двома хвостами…
– Косами.
– Косами! Обдурила! Мене!
– Дай вгадаю, ти думав, що всі діти ангелочки?
– Так, уявляєш? Наївний дурень, – Берт положив голову їй на плече, вдихаючи запах поту, пилу, мокрого пташиного пір’я й супер дорогих парфумів якоїсь новітньої колекції.
– У мене в місті діти вже хворіли на кіберпсихоз, шукали закладки, їх запускали з вибухівкою на склади й інший кошмар.
– Ти теж їх начиняла тротилом?
Вони затихли, слухаючи тихий стрекіт “конячок”, шум гірської річки. Берт не дочекався відповіді, ковзнув долонею по жіночому стегну, Сате стиснула його член. І все відійшло на задній план.