Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Сате сказала босу “на все добре” у розпал дедлайнів. Увійшла до його кабінету ходою від стегна, впустила на стіл заяву про звільнення и проворкотіла:
– Гуд-ба-а-ай.
Бос оббіг незацікавленим поглядом папірці, відкрив ящик, дістав печатку. Всі справи їхня фірма вела на папері, аби жоден злісний хакер — скалка на оці будь-якої мегакорпорації — не вкрав інформацію. Від заяв, листів до бухгалтерських таблиць зберігали на папері. Пекло, а не робота.
– Тебе вб’ють.
– Спробуйте.
– Як плануєш вийти з будівлі?
– Знайду спосіб.
Кларк мугикнув, набравши щось у комунікаторі.
– Закадитимеш?
– Можна.
Вона сіла на його стіл, повернувшись до панорамного броньованого вікна, вбираючи поглядом рідне місто. Любий-любий мурашник, суцільне болото, незабаром і Сате опиниться на самісінькому дні, щоб злетіти вище неба. Потрібно лише витерпіти й не скотитися до притонів і дешевої наркоти у вену через безвихідь.
Бос курив справжній тютюн, тому Дор не відмовилася. Потягнула сигарку, постійно, невпинно перевіряючи подумки план. Гучно цокав годинник у голові. Коли ж Рей нарешті підірве реактор, га?
– А я обручку купив.
– Можеш повісити її на хуй. Свій. Чи свого коханця.
– Це ревнощі?
– Це байдужість, Кларку. Ти був корисний, зараз уже ні. Я вільна пташка.
– Ти труп, тільки ще не охолола. Я замовив місто у крематорії.
– Як мило з твого боку.
Щось клацнуло в голові, розлилося тепло по грудях. Сате видихнула дим у обличчя свого колишнього боса.
– Гудбай, бейб.
І пролунав вибух.