Роен відкинувся на спинку крісла та барабанив пальцями по столу.
⟪Якщо з Хаято-куном все ясно… Все логічно… Батьки у нього попри весь фасад не самі порядні, і мають не вищі показники батьківства…То Кото-кун…. У неї батьки мають високий рівень. Вона видно не дурна…Щось в цьому неправильне. Тим більш, результати практичних занять завжди вищі за тести. Відчуття ніби хтось грає в гру⟫.
Чоловік потер підборіддя.
⟪Але якщо вона це, можливо, робе навмисно. То для чого? В чому її мета? Мотив?⟫
Роен задумливо бурмотав та хитро посміхнувся.
***
В ігровій кімнаті діти жваво бігали, хтось з іграшками грався. Галас стояв на всю будівлю.
— Та-дам! — весело сказав Роен та урочисто розставив руки.
— Дитячий садок, — Хаято розчаровано відкрив рот, брова нервово сіпалась.
— А тут доволі шумно, — тихо сказала Кото.
⟪Нуль розгубленості…Так тримати Кото-кун⟫, — Роен хитро посміхнувся.
— Погана ідея давати психологічні травми дітям, від трохи старших дітей, — з сарказмом каже Кото і дивиться на куратора.
— Ха…
⟪В кішки-мишки граємо. Виклик прийнят, Кото-кун⟫, — на погляд Роена, немов тінь впала.
— Не перейматесь, я Вам допоможу, — каже жінка з темним волоссям підстриженим під каре та засмаглою шкірою.
— Нашкодити дітям? — жартома питає Кото.
Хаято хіхікнул, поки Роен хлопнул долонею по лбу, а вихователька розгубилась.
— Мінамі-чан, не сприймайте слова Кото-кун серйозно, — розчаровано каже Роен.
— Сато-сан, Кото-чан жартує, — усміхнено каже Хаято.
— Ой, не факт, — іронічно мовила Джошіма, хитаючи головою та хитро посміхаючись.
Мінамі кивнула, але лоб покрився холодним потом.
Роен поправив краватку та вийшов з гральної дитячої кімнати.
***
Вже за годину в шумній атмосфері серед жвавих дітей, Хаято втомлено опустився на маленьку лавочку та зітхнув.
— Це жесть… — пробурмотів він.
— Перепочинь, я поки допоможу Сато-сан, все одно скоро тиха година, — з лагідною усмішкою сказала Кото.
— Хто б мені зробив тиху годину, — мовив Хаято, трохи повеселішавши.
— Те ж питання~
***
⟪Ха, так і думав, що хтось десь бреше…⟫ — подумав Роен та пильно дивився на відео з камер спостереження. Він не зводив погляду з Кото, яка, на його думку, блискуче справлялась з усіма обов’язками.
⟪Отже, питання в іншому. Навіщо їй це робити? Що її спонукає навмисно провалювати всі тести? Що її спонукає?⟫ — задумався Роен. Він вже знав, що якби теорію цілеспрямовано не завалити, то практика — демонструвала всю правду, немов відображення.