Чіхая обурено бурмотить, бо шукає щось в старих книжках та сувоях.
— Ну, якщо не вийде цей варіант, звалити з цього села треба, – тихо кожа Нацуя. — До речі, А Юргена ми візьмем з собою?
Від цього питання Чіхая вронила книгу.
— Навіщо? — вона нахмурила брови.
— Як ⟪Навіщо⟫? — Нацуя знизав плечима. — Він такий ж е як і я, думаю, йому потрібна допомога.
Чіхая надула губи бантиком.
— Ну…
— Я гадаю, він теж знає щось про це лайно, — з посмішкою відповідає
***
Нацуя жваво розповідав Юргену план дій. У зарослого чоловіка аж сяйво в очах промайнуло.
— Тільки Мілк та Мичие самі небезпечні жінки в храмі. — раптово каже Юрген.
— Ну, це так, — неохоче погодила Чіхая.
***
Нацуя сидів в одній кімнаті з Чіхаєю. Вона раптово охопила руками обличчя Йошімури.
— Можна я тебе поцілую? На удачу… — тихо питає Чіхая та дивиться рішучим поглядом.
Нацуя розгубився.
⟪Що? Що на неї? що її вкусило?⟫ — здивовано думав хлопець.
— Т…Так.. — тихо відповів. Після чого Чіхая повільно наблизилась до Нацуї та ніжно торкнулась його губ. Він втратив себе на мить та перехопив ініціативу, притиснувши до себе дівчину в лагідних і сильних обіймах.
***
Чіхая тихо йшла та вела за собою Нацую. Вона не впевнена. що Мілк не помітить зникнення, але спробувати треба.
— Що… — тихо видала Май та прикрила рот долонею.
⟪От блін⟫, — подумав Нацуя, як побачив дівчину.
— Н-Нацуя…Шіраянагі-сама…Що? — починає питати Май, але Чіхая миттєво закриває їй рот. відчувши, що дівчина не контролює інтонацію.
***
Нацує було незручно від уваги Май. Він до неї не відчував нічого, молодша Курой нагадувала молодшу сестру.
— Май-чан…Я…– почав Нацуя і нерішу відвів погляд. Вона здивовано подивилась на хлопця.
— Я дещо планую зробити з Шіраянагі-сама.. — почав Нацуя.
у Май на очах навернулись сльози.
— Ви ви пара? — збентежено питає вона.
⟪Оце я дурень…⟫ — Нацуя покачав головою, але не встиг щось сказати, як Май різко встала і побігла геть.
— Нда..З жінками розмовляти складно… Я ж не договорив…І ми не пара.. — Нацуя махнув рукою. Хоча відчував трохи провини, що можливо дійсно не добрав слів.
Проте він ще не знав. що згодом його чекає.
***
Нацуя схопився за старі та брудні грати.
— Ей. що за чортівня! — обурено крикнув він.
— Пізніше дізнаєшся… — загадкова каже Мілк та киває Чіхає.
Шіраянагі нахмурено дивилась на Йошімуру.
— Справи кепські… — прошепотіла Чіхая.
Повисла гнітюча тиша.