2 розділ
Минуло кілька днів. Ніл все ще мав поговорити з Джейкобом.
- Читати далі про 2 розділ
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Минуло кілька днів. Ніл все ще мав поговорити з Джейкобом.
— Йому подобається Ексі?
— Боже мій, Ніл.
— Ще раз, чому ти вирішив, що це спрацює? Мені здається, що його вже можна починати знімати на камеру. От-прям-зара і з цього моменту, — ірже Кіба Інузука, смішно хрюкаючи і завалюючись на свого величезного пса на прізвисько Акамару.
Наруто трохи червоніє й надуває щоки.
Наруто чекав на цей момент років із п’яти. Ну, відколи він узагалі почув історію про соулмейтів.
—Го кружечок в тєлєгу запишемо?—в один момент запропонував Резнік. Так, більш геніальних ідей о першій годині ночі, тим більш, після випитої пляшки коньяку, йому не могло спасти на думку.
—Ну давай,—погодився Дмитро.—А який?
—Зараз придумаємо.—відповів Максим.
— Ти ж розумієш, що мені потрібно відсторонити тебе?
— Але ж це Вілсон!
— Хаус, згадай Ембер. Ти…
— Я не допущу, щоби подібне сталося з Джеймсом.
Коли його життя пішло шкереберть? Напевно, як тільки познайомився з Хаусом. Ні, не так. Коли він розбив дзеркало й за нього внесли заставу, адже «з кимось же потрібно пити».
Наша пам’ять — наша слабкість, яка не залишиться ніколи з нами.
Мадам Ю часто помічала, що Вей Їн подобаться дітям, особливо молодим адептам ордену, які тільки починали шлях своєї культивації. Вона за всі роки, скільки жила в Пристані Лотоса та була господинею тут, не чула стільки дитячого сміху, як за цей час, скільки з ними був Вей Вусянь.
Просинатися від артилерійського вогню було не надто приємно, а окопи не надто зручне місце для сну. Більш милими були знайомі крики, що увірвалися у землянку.