Я не знаю, чим я керувався в той момент, але я вперше піддався своїм бажанням. Я ж звичайна людина? Чи можу я бути іноді слабким? Напевно… я просто захотів? Я розплющив повні рішучості очі і повільно потягнувся тремтячою рукою до твоєї щоки. Ти так само лежав смирно і дивився мені в очі. Я накрив своєю долонею твою щоку, а великим пальцем руки почав погладжувати твою вилицю. Я розумів, що це моя точка неповернення.
Я чудово пам’ятаю той день, коли виявився слабким навіть перед самим собою. Перед своїми бажаннями. Я вперше не зміг тримати себе в руках і піддався пориву. Навіть не знаю чому. Можливо тому, що саме в цей день твоя посмішка була яскравішою, ніж зазвичай?
