Фред і Джордж Візлі рідко замислювалися про концепт смерти. Ну так, як усі звичайні чаклуни раз на рік ходили до бабусь-дідусів на цвинтар, а решту часу вмирання їх цікавило мало — за домашніми обов’язками, домашніми завданнями та домашніми сварками було якось не до того.
