- Забороняю перекладати роботу російською
- Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
капібариці, бо вона це все терпіла і читала хд
Пʼять разів коли Назар натикався на Царка і Красулю, і один раз коли попався сам.
Перший раз, або Чому у двері треба стукати
Як хтось з козаків думає, що бути сином курінного легко, Назар готовий натовкти йому пику. Власне іноді він це й робить, за що вже кілька разів був у холодній - всього на кілька днів, бо молодий ще, гарячий, як казав кошовий. А батько завжди додавав «і дурний», і певно був правий.
- Читати далі про Перший раз, або Чому у двері треба стукати
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Другий раз, або "Серйозно, прямо перед моїм кулішом?"
Назар дуже старанно намагається сісти подалі від свого куреня, проте хлопці, а потім і батько його тягнуть назад разом з тарілкою.
- Ти чого тікаєш? Чи з побратимами чого не поділив? - допитується батько, та Назар відмахується. - Ну то йди до своїх.
- Читати далі про Другий раз, або "Серйозно, прямо перед моїм кулішом?"
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Третій раз, або Невдалий флірт із хоч-куди-козаком
Якби хтось сказав, що Назар здатен стати ще більш похмурим, мабуть би над цим посміялися. Або більш задумливим, ніби самотужки продумує як взяти фортецю неприступну.
- Читати далі про Третій раз, або Невдалий флірт із хоч-куди-козаком
- 1 коментар
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Четвертий раз, або Прийняти і перепросити
За два дні що Назар проводить в селі, він на мить навіть забуває про те, що козаком став. На Січі в нього один всього курінний, а тут ніби вже двоє, бо матір його якби до козаків пустили - вмить би порядки навела, що й кошовий би їй слова поперек не вставив.
- Читати далі про Четвертий раз, або Прийняти і перепросити
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Пʼятий раз, або Що було після тої-самої розмови у лісі
Назару соромно визнавати, та зрада Івана вдаряє його сильніше навіть за зраду Ігоря.
- Читати далі про Пʼятий раз, або Що було після тої-самої розмови у лісі
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Перший і не єдиний раз, або Чому до комори характерника треба стукати
Сонечко приємно гріє обличчя, навіть не сліпить - бо Красуля турботливо сідає так, щоби тінь падала на очі. Він розстелив на сіні свій жупан, тому навіть тонкі соломинки не впиваються в потилицю і не заважають відпочивати.
Відгуки