Американо з молоком

Новий день віщував бути таким же дурним, дивним і безглуздим, як і всі сімнадцять років нікчемного життя Грейс Бетел, як сама вона вважала. Темні хмари за вікном тільки надавали більшої темряви в кімнату, яка і без їхньої допомоги була такою.

— Крихітко, як тебе звати? — звернувся кучерявий брюнет до Бетелл.
Грейс він одразу здався зовсім не дружнім. Хлопець, чомусь із глузуванням, дивився на неї, нахиливши голову вбік. Його руки розташувалися по обидва боки шкіряного дивана і дивився на всіх зверху вниз.

Ранковий підйом дався Грейс дуже тяжко. Перед очима – у її спальні, утворився масивний туман, який прибрати за кілька хвилин було неможливо. Дівчина не могла прийти до тями після вчорашньої прогулянки. Вона зловила себе на думці, що із задоволенням пропустила б сьогодні школу.

Після Мія залишила подругу, розуміючи, що замість спільної прогулянки додому з обговоренням всього поспіль, Грейс буде довго займатися з новим симпатичним учителем, чому подруга навіть трохи заздрила, тому що Стайлс був досить привабливим чоловіком.

Грейс залишилася стояти біля свого дому, проводжаючи вчителя поглядом. Що це взагалі було? “Чекаю твої гарні оченята завтра після уроків на заняття”. 

      — На сьогодні все, моя дорогенька. — Вимовив Стайлс, зачиняючи книгу по алгебрі. 

       Це були найбажаніші слова за останні півтори години. Хоч вона проводила цей час з найпривабливішим вчителем у школі, але математика дуже втомлює. 

     Компанія повернулася всередину і відразу ж їх зустріли дівчата. 

        — Пітер, що вони з тобою зробили?! — Мія схопила його за обличчя і почала стурбовано оглядати хлопця. 

        — Дрібниці. 

— Що значить нові докази? — розгубилася Бетелл. Вона нервово дивилась на  нього, чекаючи пояснень. Очі дівчини бігали в різні сторони, вона не могла їх контролювати. 

        Грейс прокинулась за будильником, але ж відразу вимкнула його і, прикривши очі, заснула. Всю ніч вона поверталася у різні боки, намагаючись знайти таку позу, в якій думки про Джейка не будуть поступати до її голови.

Поцілунок був таким солодким, він діяв на Грейс ніби заспокійливе. З кожною секундою їй ставало все легше, біль потроху стихала. Вона відчувала лише насолоду, хотіла щоб цей момент продовжувався вічність.