Й він пішов. Хотілося залишитись з ним на всю ніч, але вже надто пізно, тільки не сьогодні, тому Люпін лише обертається на радісне «бувай» й знову усміхається. Йому здається, що щоки зараз порвуться від кількості посмішок за цей вечір, такого щастя він не відчував давно.
Звичайний літній вечір. Можливо, треба прогулятися, аби не сидіти вдома цілими днями, але на вулиці так спекотно, а лежати прямо перед вентилятором так добре, що ця ідея здається абсолютно божевільною.
